Лук та рушниця в лицарській символіці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу

Фрагмент работы:
Важливим індикатором корпоративної ідеології є символіка. Як верства, що орієнтувалася на здобуття лицарського статусу, козаки мусили виробити систему відповідних зовнішніх ознак. Складовими корпоративної, а саме лицарської символіки в Західній Європі, котра мала б служити, як іноді твердять, взірцем для козаків, були герби й родоводи, зброя, одяг, зачіски, житло, церемоніал, коні та їх упряж, їжа - словом усе, з чим пов’язувалося життя лицаря і що вирізняло його зпоміж загалу. Окреме місце належить також статутам, символіці та ідеології менших корпорацій всередині стану - лицарських орденів. Вже з першого погляду видно, що далеко не всі перераховані елементи існували в козаків, а ті, що існували, часто дуже сильно відрізнялися від західних аналогів.
Олексій Толочко в одній зі своїх статей дуже влучно підмітив метафоричність назви Козацької держави - "Військо Запорозьке", яка міцно вкорінилася в українському сприйнятті і, між іншим, промовисто ілюструє зв'язок лицарської корпоративної ідеології козацтва з його політичними претензіями. Але крім цього, дана метафора є яскравим симптомом східного впливу, бо витоки її належить шукати на Близькому Сході. Орду, слово надто відоме в Україні, впродовж XV -XVIII ст. (зрозуміло, без пейоративних коннотацій) служило метафорою держави у Кримському Ханаті, Османській Імперії, Сефевідському Ірані, державі Великих Моголів в Індії, у численних ханатах Середньої Азії і навіть у Китаї, під правлінням маньчжурської династії Цинь. У той же самий часині серед північних, ні серед західних сусідів згаданих державних утворень такий спосіб називання держави не фіксується.

Литература:
Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом і Заходом (ХІV-ХVПІ ст.) // Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. - Львів, 1991. - Т. ССХХІІ. - С. 28-44.
Толочко О. Образ держави і культ володаря в давній Русі II // Medievalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. - К., 1994. - Т. 3. - С. 19-20.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. - К., 1990. - Т. І. - С. 208.
Феодосій Софонович. Хроніка з літописців стародавніх / Вид. Ю. Мицик, В. Кравченко. -К., 1992.-С.210.
В. К. Лукомский, В, Л. Модзалевский. Малороссийский гербовник, С рисунками Егора Нарбута. - СПб., 1914,
Фразеологічний словник української мови, У 2-х книгах. - К., 1993.
Переклад в редакції А. Кримського див.: О. Акчокракли. Невеличка антологія з кримсько-татарських поетів // Студії з Криму. - К., 1930. - С. 192.
Пор.: Геродот. Історія. У 9-ти книгах / Підг. А. О. Білецький. - К., 1993. - С. 120, 128.
Адамова А., Грек Т. Миниатюры кашмирских рукописей. - Л., 1976. - С. 229; Веймарн Б. В.
Искусство арабских стран и Ирана VІІ-ХVІІ веков. - М., 1974. - Репр. 82.
Мебде-и канун-и йеничери оджагы тарихи (История происхождения законов янычарского корпуса) Изд. и перевод И. Е. Петросян. - М.,1987. - С. 191 (лист рукопису 142 а).
Остапчук В., Галенко О. Козацькі чорноморські походи у морській історії Кятіба Челебі "Дар великих мужів у воюванні морів" // Марра Мundi, Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя.-Львів, Київ, Нью-Йорк, 1996.-С. 396.
Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К. 1997. - С. 248-251.
А. В. Стороженко. Стефан Баторий и днепровские козаки. - К., 1904.-С. 186,198.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків, - Т. 2. - С. 9.
Ф. Колеса. Українська усна словесність. - Едмонтон, 1993. - С, 315.
Кримський А. Історія Туреччини. - К., 1996, - С. 126.