Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в тов. „Новоіванівське” Арцизького р-ну Одеської області

Фрагмент работы:
Сівозміна – науково обґрунтоване чергування культур і пара на території господарства і в часі, або тільки в часі. Сівозміна – найбільш надійний та ефективний агротехнічний засіб збереження родючості ґрунту й отримання високих врожаїв вирощуваних культур. В умовах високої інтенсифікації культур землеробства за підвищеного антропогенного навантаження на ґрунт основна увага приділяється біологічній ролі сівозмін. Вона значно впливає на стан економіки господарства, об'єднує всі організації та агротехнічні заходи, які дають змогу не лише дотримувати технології вирощування культур, а й забезпечувати підвищення родючості ґрунту, регулювати фітосанітарний стан посівів. Ефективним прийомом підвищення родючості ґрунту є плодозміна – чергування різних за біологічними особливостями та хімічним складом польових культур. При чергуванні культур краще використовуються елементи живлення, досягається вища віддача від внесення добрив, поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту та його захист від різних видів ерозії.
Сівозміна – основна система землеробства. Система сівозмін дає змогу ефективно використовувати одні землі та ландшафти господарства. Належним чином відноситися до сільськогосподарських угідь.
У системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і продуктивності с/г культур, збільшення виробництва зерна, кормів та іншої рослинницької продукції, велике значення має правильний обробіток ґрунту. Він сприяє його окультуренню, поліпшує водно-повітряний тепловий і поживний режими для вирощування с/г культур.
За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічні та агрохімічні процеси, що відбуваються в ґрунті, інтенсивність розкладання і нагромадження органічної речовини, ґрунтової вологи в кореневмісному шарі й ефективне використання рослинами внесених добрив.
Обробіток ґрунту – один з найефективніших агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами с/г культур. Основне завдання обробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства – створення оптимальних умов для росту й розвитку с/г культур, підвищення родючості ґрунту та захист його від ерозії.
Важлива умова високої ефективності будь-якого прийому обробітку ґрунту – застосування його з урахуванням ґрунтових і кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур та інших факторів, від яких залежать майбутній урожай.
Основою родючості є процеси перетворення, акумуляції і передачі речовин та енергії, що безперервно відбуваються в ґрунті. Родючість ґрунту характеризує її здатність у певних умовах забезпечувати оптимальні режими засвоєння сонячної енергії (світла) рослинами.

Литература:
1.Безуглов В.Г. Применение гербицидов в интенсивном земледелии.-М.:Росагропромиздат,1988.
2.Влагосберегающая обработка почвы в Одесской области./А.В.Тихонов, В.Н. Гармашов, В.Я.Щербаков и др. – Одесса: Маяк, 1988.
3.Гордієнко В.П., Геркіял О.М., Опширко В.П. Землеробство.-К.:Вища школа, 1991.
4.Гудзь В.П., Примак І.Д., Будьоний Ю.В. Землеробство.-К.:Урожай,1996.
5.Доспєхов Б.А., Васильєв І.П., Туликов А.М. Практикум по землеробству.-М.:Агропромиздат, 1987.
6.Захаренко В.А. Гербициды.- М.:ВО Агропромиздат,1990.
7.Земледелие.- /Под редакцией С.А.Воробьева.- М.:ВО Агропромиздат,1991.
8.Фисюнов А.В. Справочник по борьбе с сорняками.- М.: Колос, 1976.
9.Чесалин Г.А. Сорные растения и борьба с ними.- М.: Колос, 1975.