Велика Грецька колонізація у Північному Причорномор’ї

Фрагмент работы:
Велика Грецька колонізація, яка розпочалась у VIII ст. до н.е. і тривала до VI ст. до н.е. включно, була у різних місцях і на різних хронологічних етапах обумовлена різними причинами: війнами, внутрішніми політичними поразками певних груп населення, пошуком ринків збуту виробів розвинутого грецького ремісництва, а також джерел отримання сировини, зокрема металів, заліза, міді, олова, свинцю, золота, срібла тощо. Проте найголовніша причина масової колонізації VI ст. до н.е. полягала в стрімкому зростанні кількості населення, що примушувало надмір жителів окремих полісів і навіть цілих регіонів шукати вільні землі.
Колонізаційна хвиля охопила практично все Середземномор’я – північні береги Африки, узбережжя Італії, Франції та Іспанії – й перекинулося в Причорномор’я. У другій половині VII ст. до н.е. виникають два найбільш ранні поселення в Північному Причорномор’ї: на Бережанському півострові (нині це острів біля м. Очаків) та біля сучасного м. Таганрог (на узбережжі Азовського моря). У VI ст. засновуються майже всі найвизначніші північнопричорноморські міста.
Головними районами поширення грецьких колоній у Північному Причорномор’ї були Боспор Кіммерійський (Пантікапей, м. Керч), Німфей (с. Ельтіген), Феодосія, Фанагорія, Горгіпнія (на Таманському півострові) та ін., а також Нижнє Побужжя (Ольвія, в місті злиття Бузького та Дніпровського лиманів), освоєння яких починається з першої половини VI ст.. до н.е. Колонізація Західного Криму (перше іонійське поселення на місті Херсонеса – нині м. Севастополь, Керкінітіда – сучасна Євпаторія) та Нижнього Подністров’я (Тіра – сучасний Білгород-Дністровський, Ніконій – на лівому березі Дністровського лиману біля с. Роксолани) відбулася наприкінці VI ст. до н.е.
Трохи пізніше – можливо у VI, але не пізніше V ст.. до н.е. - Грецькі переселенці засновують Фасіс та Діоскурію в Східному Причорномор’ї.
Таким чином, усе Причорномор’я охоплюється грецькими колоністами. Мова йде звичайно, лише про вузькі узбережні смуги моря та лиманів. Усі внутрішні території залишаються під місцевими племенами. Греки селилися на незанятих місцевим населенням територіях.
Засновані колонії були незалежні від своїх метрополій, тобто від грецьких міст, з яких походили переселенці. Відносини з місцевими племенами і метрополії були мирними, базувалися на рівноправних договірних засадах.
Впродовж усього часу тривали тісні культурні та економічні зв’язки з грецьким світом – містами Середземномор’я, а згодом і північного узбережжя Чорного моря – та з навколишніми племенами.