Каземір Малевич

Фрагмет работы
Каземір Северинович Малевич народився 23 (11) лютого 1878 року на окраїні провінційного Києва в родині польського дворянина. Батько Северин Антонович (інженер, працював на цукровому заводі) і мати Людвіга Олександрівна були поляками. Каземір був старшим серед дев'ятьох дітей (брати й сестри - Антон, Болеслав, Броніслав, Мечислав, Марія, Ванда, Северина та Вікторія). До одинадцяти років сільській дитині й у голову не приходило, що існують чарівні предмети - олівець, вугілля й папір, не говорячи вже про фарби й пензель. Зі спогадів Малевича непохитний той факт, що майбутній родоначальник геометричної безпредметності був несамовито закоханий у навколишню природу. У селі Пархомівка біля Білопілля Каземір закінчив п'ятикласне агрономічне училище. Уже з 15 років хлопець не розставався з пензлем, у сімнадцятирічному ж віці йому довелось провести якийсь час у Київській малювальній школі М.І. Марушко.
З 1896 року, після переїзду в Курськ, служив креслярем у технічному управлінні залізниці. Із цим провінційним містом майбутній художник був тісно зв'язаним більше десяти років. Разом з однодумцями Малевич зумів організувати в Курську художній гурток. Наслідуючи справжні школи, ентузіасти малювали з гіпсів, але улюбленим їхнім заняттям була робота з натурою.
Восени 1905 року приїхав у Москву, відвідував з ознайомлювальними цілями заняття в Московському училищі живопису, ліплення й зодчества, а також Строгановське училище. Жив і працював у будинку-комуні художника В.В. Курдюмова в Лефортові. Відвідував заняття в приватній студії Ф.І. Рерберга.
Входження в коло новаторів
Каземір Малевич брав участь у виставках, ініційованих М.Ф. Ларіоновим: "Бубновий валет" (1910-1911), "Ослиний хвіст" (1912) і "Мішень" (1913). Навесні 1911 року зблизився з петербурзьким суспільством "Союз молоді", членом якого став у січні 1913 (вийшов у лютому 1914). В 1911-1914 роках експонував свої роботи на виставках суспільства, брав участь у вечорах-диспутах. Декоративно-експресіоністичні полотна художника рубежу 1900-1910-их років свідчили про освоєння спадщини Гогена. На виставках Малевичем був представлений його власний варіант російського неопримітивізма - картини на теми селянського життя (полотна так званого першого селянського циклу) і ряд робіт із сюжетами з "провінційного життя" ("Купальник", "На бульварі", "Садівник", усі 1911, Музей Стеделик, Амстердам).