Розвиток інтернет-журналістики в Україні

Фрагмент работы:
Феномен електронних видань спочатку поширився на північноамериканських землях. 1994 року 57 % щоденних американських газет уже були підключені до електронної мережі, що дозволяло здійснювати широкий обмін базами даних. Сьогодні кількість електронних версій світових друкованих мас-медіа збільшується. Щодо України, то такий вид журналістики нині лише розвивається. Але керуватися тими ж принципами подання інформації, що й друковані ЗМІ в Інтернет-індустрії неможливо. По-перше, значно відрізняється аудиторія, по-друге, стиль має бути іншим, тобто адаптованим для сприйняття через Інтернет.
Більшість аудіовізуальних та друкованих ЗМІ мають власні електронні версії. В Україні сьогодні це переважно аналог друкованого видання, яке без змін подається в електронному варіанті. Така Інтернет-продукція має менше шансів на успіх, ніж та, що адаптована для інтерактивного сприйняття. Одна й та ж новина по-різному має подаватися і, відповідно, сприйматися читачем друкованих мас-медіа і електронних. Хоча є загальні принципи, які стосуються і “комп’ютерної журналістики”. Наприклад, правила наближення інтересів, упроваджені Французьким Центром з підготовки та вдосконалення журналістів. Існує чотири вектори впливу на читача: часовий, емоційний, просторовий і орієнтація на аудиторію. Останні два значно впливають на стиль висвітлення новин в Інтернеті.
Інтернет-бізнес має свої закони, хоча мета однакова - привернути й утримати увагу споживача інформації. Якщо газета робить ставки переважно на інтригуючі заголовки, радіо - на стислі інформаційні повідомлення, телебачення - на яскравий відеоряд, то журналістика в Інтернеті частково містить усі попередні можливості сприйняття інформації.