Страхування

Содержание:
Страхові посередники: організація діяльності у справі реалізації страхових послуг
Страхування майна сільськогосподарського підприємства
Економічне страхування
Індивідуальний захист громадян від нещасних випадків
Превенція та її роль в управлінні страховим ризиком
Превенція та її роль в управлінні страховим ризиком
Література

Фрагмент работы:
За роки незалежності в Україні в основному створено законодавчу та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудувати страховий ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових послуг.
Страховий ринок - частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист. Формується попит і пропозиція на нього.
Головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.
Необхідними атрибутами страхового ринку є його учасники та товар, який купують і продають на цьому ринку. Учасниками страхового ринку виступають продавці, покупці страхових послуг, посередники, а також їх асоціації. Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так:
1 страховики, які безпосередньо реалізують страхові послуги шля-хом укладання договорів страхування;
2 так звані "страховики для страховиків" - перестраховики, які беруть на себе частину великих ризиків за відповідну винагороду. Такі організації можуть як займатися виключно перестрахуванням, так і поєднувати страхову та перестрахувальну діяльність;
3 страхові агенти та страхові брокери;
4 різноманітні об'єднання страховиків;
5 Міністерство фінансів України.
Сектор страхового ринку представлений елементами інфраструктури, до складу якої входять прямі посередники - страхові агенти, що діють від імені страхової компанії; страхові брокери, що діють від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник; перестрахові брокери, що також діють від свого імені та на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник ; непрямі посередники - ті, що професійно оцінюють страхові ризики (андеррайтер, сюрвеєр) та ті, що оцінюють страхові збитки (аварійний комісар, аджастєр, диспашер); нестрахові посередники - виконують роботу другого напрямку.
Посередники на страховому ринку України існують з моменту його виникнення наприкінці 80-х років. Вони були представлені тільки страховими агентами. Професійні страхові посередники почали з'являтись на страховому ринку в середині 90-х років в особі страхових брокерів. У вересні 1997 р. дев'ять професійних страхових посередників заснували Асоціацію професійних посередників України (АПСПУ).

Литература:
1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 р. № 2745 - III.
2.„Про порядок впровадження діяльності страховими посередниками" - Постанова КМУ № 1523 від 18. 12. 1996 р.
3.„Про впорядкування діяльності страхових брокерів" - Постанова КМУ №747 від 29. 04. 1999 р.
6."Методика формування резервів зі страхування життя", затверджена наказом Комітету з питань справ нагляду за страховою діяльністю від 23.06.97 р. № 46.
7.Наказ міністерства фінансів України "Про звітні дані страховика в 2000 р." від 27.06.00 р. № 141.
8.Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1997. -216 с. (с.29 - 38).
9.Біленчук Д П., Біленчук П. Д., Залетів О. М., Клименко Н.І. Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів.За редакцією професора Біленчука П. Д. і президента Ліги страхових організацій України Філонюка О. Ф.. - К.: Атака, 1999. - 368 с. (с.38-48,106 -140).