Дніпровський каскад: вплив водосховищ на довкілля

Фрагмент работы:
При створенні водосховищ змінюється режим, а іноді й загальний напрямок руху підземних вод, виникають нові водоносні горизонти, які до підпору були сухими. У зонах водосховищ відбуваються процеси підтоплення та затоплення земель. На незахищених масивах у зонах впливу водосховищ Дніпра площі підтоплених земель становлять 90 тис. га, а на незахищеному мілководді - близько 133 тис. га. З цими процесами пов'язані такі явища як трансформація земель, деградація рослинного і тваринного світу, замулення та заболочення, ефтрофікація водойм.
Річка до створення водосховища являє собою своєрідний водоприймач ґрунтових потоків. Із заповненням водосховища ґрунтові, тріщинно-карстові, тріщинно-ґрунтові води підпираються, їх рівень піднімається до таких відміток, при яких вони знов стікають у водосховище. До цього моменту вони безперервно накопичуються й поповнюються за рахунок фільтрації із водосховища. При цьому ухил потоку ґрунтових вод та швидкість їх руху, як правило, зменшуються, що також сприяє підвищенню їх рівня. При наповненні водосховища вода просочується в ґрунт берега й ложа, якщо цьому не заважає характер підстилаючих порід. Витрати води, що виникають при цьому, можуть бути тимчасовими (до повного насичення порід) або ж постійними.
У перші роки після заповнення водосховища фільтрація води з нього може відбуватися безперервно протягом досить довгого часу, що призводить до значного підйому рівней у прилягаючих водоносних пластах, а також до обводнення раніше сухих пухких відкладів. По мірі підйому рівнів водоносних горизонтів фільтрація зменшується й набуває сезонного характеру. Після становлення рівня підземних вод фільтрація може зовсім припинитися або проявлятися досить обмежено, бо внаслідок зменшення ухилів уповільнюється швидкість руху води. В результаті дренуюча роль водотоку в цілому зменшується. В деяких випадках напрямок ґрунтового потоку змінюється в бік іншого водотоку, рівень води якого нижче ніж у водосховищі.
Щодо різних ділянок водосховища, то біля гребель спостерігається найбільша величина підпору підземних вод.

Литература:
1.Авакян А.Б. Водохранилища и их воздействие на окружающую среду - Москва, Наука, 1986.
2.Зимбаленская Л.Н.,Сухойван П.Г., Черногоренко М.И. и др. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. - Киев, Наукова Думка, 1989.
3.Денисова А.И. Формирование гидрохимического режима водохранилищ Днепра и методы его прогнозирования. - Киев, Наукова Думка, 1989.
4.Тимченко В.М., Нахшина Е.И. и др. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ. - Киев, Наукова Думка, 1989.
5.Шевчук В.Я., Гусєв та ін. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра. - Київ, Вища школа, 1996.