Корисні копалини України

Фрагмент работы:
Багато мінералів і гірських порід, що містяться в земній корі, використовуються людиною в господарських цілях (насамперед у промисловості та будівництві), тобто е корисними копалинами. За використанням їх поділяють на горючі, металеві, неметалеві і гідромінеральні корисні копалини.
Протягом тривалої геологічної історії території України в її надрах утворилися майже всі види корисних копалин різного походження і віку. На дні водойм у результаті нагромадження осадків і наступного їхнього перетворення утворилися осадові родовища корисних копалин, які за походженням можуть бути органічними (горючі, деякі неметалеві — вапняки, крейда, опока) і неорганічними (залізні і марганцеві руди, кам'яна і калійна сіль, глини, піски, пісковики).
Магматичного походження — значна частина неметалевих корисних копалин (габро, лабрадорити, базальти, граніти тощо) і деякі металеві (наприклад, нікелеві і хромові руди). Вони утворилися в результаті кристалізації магми в земній корі або виливання її на земну поверхню. Метаморфічні корисні копалини сформувалися на великих глибинах при інтенсивному перетворенні осадових і магматичних гірських порід (залізні руди, графіт, мармур, кварцити, гнейси та ін.). Складне походження мають сірка, фосфорити, деякі металеві корисні копалини.
Запаси окремих корисних копалин і забезпеченість ними господарства України дуже різні. Серед країн Європи (та й у загальносвітових масштабах) Україна виділяється, насамперед, запасами кам'яного вугілля, залізної і марганцевої руд, сірки, графіту, бентонітів, каоліну, озокериту, мінеральних фарб, облицювального каміння, підземних мінеральних вод.
Горючі корисні копалини. Провідне місце серед них займає кам'яне вугілля, за розвіданими запасами якого (понад 53 млрд. т) Україна посідає 2-е місце в Європі та 7-е у світі. 98% запасів сконцентровано в Донецькому басейні, де відомі всі основні марки кам'яного вугілля; більше третини запасів — коксівне вугілля. У басейні нараховується понад три сотні вугільних пластів. Однак внаслідок давньої експлуатації (з кінця XVIII ст.) найбільш потужні і доступні пласти вироблені, у наш час вони мають значну глибину залягання (в середньому 500-700 м, багато шахт глибиною понад 1000 м), невелику потужність (0,5-2 м), а також великий кут похилу і значну газоносність. А тому видобуток вугілля у багатьох частинах т. зв. Старого Донбасу (Донецька і Луганська області) стає нерентабельним, Певні перспективи розвитку вуглевидобутку має Західний Донбас (Дніпропетровська обл.). Порівняно невеликі запаси зосереджені у Львівсько-волинському басейні, який почав експлуатуватися у 50-х pp. XX ст. Вугілля тут залягає на глибині 300-700 м, характеризується малою товщиною пластів, підвищеною зольністю і вологістю.
Поклади бурого вугілля зосереджені у Дніпровському басейні, запаси якого 2,4 млрд.т. Видобуток ведеться відкритим і шахтним способами у Коростишівському (Житомирська обл.), Ватутінському (Черкаська обл.) і Олександрійському (Кіровоградська обл.) родовищах. Невеликі родовища бурого вугілля є в Придністров'ї, Передкарпатті і Закарпатті, однак розробка їх припинена.