Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовище

Содержание:
Необхідність захисту навколишнього середовища.
Вплив атомних станцій на навколишнє середовище.
Переміщення радіоактивності в навколишньому середовищі.
Вплив радіації на організм людини.
Види радіоактивного випромінювання.
Шляхи проникнення радіації в організм людини.
Обмеження небезпечних впливів АС на екосистеми.
Знищення небезпечних відходів.
Про нормування рівня забруднення навколишнього середовища.
Аварія на Чорнобильській атомній станції.
"Чорнобиль": храм мужності і болю.
Література.

Фрагмент работы:
Техногенні впливи на навколишнє середовище при будівництва й експлуатації атомних електростанцій різноманітні. Звичайно говорять, що маються фізичні, хімічні, радіаційні й інші фактори техногенного впливу експлуатації АЕС на об'єкти навколишнього середовища.
Найбільш істотні фактори:
- локальний механічний вплив на рельєф - при будівництві,
- стік поверхневих і ґрунтових вод, що містять хімічні і радіоактивні компоненти,
- зміна характеру землекористування й обмінних процесів у безпосередній близькості від АЕС,
- зміна мікрокліматичних характеристик прилеглих районів.
Виникнення могутніх джерел тепла у виді градирень, водойм - охолоджувачів при експлуатації АЕС звичайно помітним образом змінює мікрокліматичні характеристики прилеглих районів. Рух води в системі зовнішнього тепловідводу, скидання технологічних вод, що містять різноманітні хімічні компоненти виливають на популяції, флору і фауну екосистем.
Особливе значення має поширення радіоактивних речовин у навколишнім просторі. У комплексі складних питань по захисту навколишнього середовища велику суспільну значимість мають проблеми безпеки атомних станцій (АС), що йдуть на зміну тепловим станціям на органічному викопному паливі. Загальновизнано, що АС при їхній нормальній експлуатації набагато - не менш чим у 5-10 разів "чистіше" в екологічному відношенні теплових електростанцій (ТЕС) на куті. Однак при аваріях АС можуть робити істотний радіаційний вплив на людей, екосистеми. Тому забезпечення безпеки екосфери і захисту навколишнього середовища від шкідливих впливів АС - велика наукова і технологічна задача ядерної енергетики, що забезпечує її майбутнє.
Відзначимо важливість не тільки радіаційних факторів можливих шкідливих впливів АС на екосистеми, але і теплове і хімічне забруднення навколишнього середовища, механічний вплив на мешканців водойм-охолоджувачів, зміни гідрологічних характеристик прилеглих до АС районів, тобто весь комплекс техногенних впливів, що впливають на екологічне благополуччя навколишнього середовища.

Литература:
1.Израэль Ю.А. и др., Атлас загрязнений Европы цезием после Чернобыльской аварии, Подготовлен совместно с Европейской Комиссией, 1998.
2.Абагян А.А., Асмолов В.Г., Гуськова А.К., Демин В.Ф., Ильин Л.А., Израэль Ю.А., Калугин А.К., Конвиз В.С., Кузьмин И.И., Кунцевич А.Д., Легасов В.А., Малкин С.Д., Мысенков А.И., Павловский О.А., Петров В.Н., Пикалов В.К., Проценко А.Н., Рязанцев Е.П., Сивинцев Ю.В., Сухоручкин В.К., Токаренко В.Ф., Хрулев А.А., Шах О.А., Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия, Информация, подготовленная для совещания экспертов МАГАТЭ (25-29 августа 1986 г., г. Вена), ч. 1, Обобщенный материал, ГК ИАЭ СССР, М., 1986.
3.Абагян А.А., и др., Информация об аварии..., Атомная энергия, т. 64, выл, 5, с 301-320 (1986).
4.Чернобыль: Пять трудных лет, Сборник материалов о работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в 1986-1990 гг., М., ИздАТ, 1992, 381 с.
5.Асмолов В.Г. и др. Авария на Чернобыльской АЭС: год спустя, 1987.
6.Тришев В.А., Самохин Л.Ф., Петренко Э.Т., Пряничников В.А., Збаращенко В.Г., Токаревский В.В., Алферова И.И., Ракитян С.Б., Шульгин Б.Н., Хронология процесса развития последствий аварии на 4-ом блоке ЧАЭС и действий персонала по их ликвидации, Отчет ИЯИ АН УССР, Киев, 1990,146 с.
7.Страхов В.Н., Старостенко В.И., Харитонов О.М., Аптикаев Ф.Ф., Барковский Е.В., Кедров О.К., Кендзера А.В., Копничев Ю.Ф., Омельченко В.Д., Палиенко В.П., Сейсмические явления в районе Чернобыльской АЭС, Геофизический журнал НАН Украины, т. 19, №3, 1997, с. 3-15.
8.Тараканов Н.Д., Определение оптимального состава эффективности использования технических средств для специальных работ в районах стихийных бедствий и производственных аварий, Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук в форме научного доклада, 03.00.16; 05.26.01, М., 1993.
9.Чечеров К.П., Развитие представлений о причинах и процессах аварии на 4-м блоке ЧАЭС 26.04.86, Международная конференция "Укрьггие-98", 25-27 ноября 1998 г., Славутич, Украина, Укратомиздат, 1998.
10.Покровский Г.И., Взрыв, Недра, М., 1980, 190 с.
11.Сидоренко М.В., Борисова Т.В., К оценке надежности конструкций по ретроспективе взрывного воздействия при аварии, НИИСК, 1995, 80с.
12.Власов В.В., Остовы динамики взрыва, Оборонгиз, М., 1945, 211с.
13.Потапов О.А., Взрывное возбуждение волн, Сейсморазведка, Справочник геофизика, кн. 2, Недра, М., 1990, 400 с.
14.Ядрихинскнй А.А., Ядерная авария на 4-м блоке Чернобыльской АЭС и ядерная опасность реакторов РБМК, Инспекция ГАЭН СССР на Курской АЭС, г. Курчатов, 1989, 55с.
15.Вайсберг С.Э., Водород, Краткая химическая энциклопедия, т. 1, с. 619-623.
16.Маленков Г.Г., Яковлев С.В., Гладков В.А., Вода, Химическая энциклопедия, т. 1, с. 763-769.
17.Дубовский Б.Г., Причины чернобыльской аварии 1986 г., 10 лет после Чернобыля, Сб. информационных материалов, ЯО Россия, М., 1996, с. 59-60.
18.Израэль Ю.А., Вакуловский С.М., Ветров В.А, Петров В.Н., Ровинский Ф.Я., Стукин Е.Д., Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред, Гидрометеоиздат, Л., 1990, 296 с.
19.Пахомов С.А., Кривохатский А.С., Соколов И.Л., Оценка величины мгновенного энерговыделения при аварии реактора на ЧАЭС, основанная на определении отношения активностей ксенона-133 и ксенона-133м в воздухе, Радиохимия, т. 33, № 6,1991, с. 125.
20.Киселев А.Н., Ненаглядов А.Ю., Сурин А.И., Чечеров К.П., Экспериментальные исследования лавообразных топяивосодержащих масс на 4-м блоке ЧАЭС (По результатам исследований 1986-1991 гг.), Препринт ИАЭ-5593/3, М., 1992,120 с.; Киселев А.Н., Ненаглядов А.Ю., Сурин А.И., Чечеров К.П., Лавообразные топливосодержащие массы, Сб. докл. в 2-х т.т. "Уроки Чернобыля. Технические аспекты", Международный семинар 15-19 апреля 1996 г., Десногорск, Смоленская АЭС, т. 2, с. 280-292.
21.Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Результаты дополнительных исследований мест скоплений лавообразных топливосодержащих масс на 4-м блоке Чернобыльской АЭС, РНЦ "Курчатовский институт", Препринт ИАЭ - 5783/3, М., 1994, 59 с.; Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Послеаварийное обследование реактора 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС, Атомная энергия, 1996, т. 80, вып. 4, с. 240-247.
22.Жердев Ф.Ф., Платонов Н.А., Карпухин В.И. и др. Предварительная оценка температуры графитовых блоков реактора 4-го блока ЧАЭС в начальный момент аварии, Отчет ОРМ ИАЭ № 3391 от 14.08.86.
23.Д. Нікітін, Ю. Новиков "Навколишнє середовище і людина", 1986 р.
24.Ю.А. Израэль "Проблеми всебічного аналізу навколишнього середовища і принципи комплексного моніторингу", Ленінград, 1988 р.
25.В.В. Бадев, Ю.А. Егоров, С.В. Козаків "Охорона навколишнього середовища при експлуатації АЕС", Москва, Енергоатоміздат, 1990 р.