Ольга Юліанівна Кобилянська

Фрагмент работы:
Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в маленькому містечку Гура-Гумора, яке зараз знаходиться на території Румунії, в сім'ї службовця. Дівчина була четвертою дитиною в сім'ї, після неї народилися ще два брати і сестра. Звичайно, така багатодітна сім'я вимагала коштів і батькові доводилося працювати, надриваючись. Через це Юліан Кобилянський був досить строгим і навіть жорстоким у стосунках з рідними.
Ольга закінчила чотири класи початкової школи, в якій навчання велося виключно німецькою мовою. Щоб дитина володіла й рідною, батько найняв приватну вчительку Працюркевич, яка за шість місяців навчила уже дівчину-юнку "писати, читати, граматики небагато". У сім'ї підростали Ольжині брати, і старий Кобилянський вважав, що саме їм варто давати освіту, дівчата є все одно повиходять заміж і з науки жити не будуть.
Початкової шкільної освіти Ользі було мало. Вона почала вчитися самостійно, читати німецькі книги в оригіналі. В юності дівчина гарно співала, грала на фортепіано, малювала. Перший вірш, присвячений матері, написала в дванадцять років.
Сім'я Юліана Кобилянського часто переїжджала: спочатку до Сучави, потім до Кімполунга. Переїзди були пов'язані з працевлаштуванням батька та його здоров'ям. Зате кожного літа Кобилянські гостювали в селі Димка в бабусі, де Ольга насолоджувалася неповторною красою природи.
Мати Ольга Кобилянської була надзвичайно доброю і делікатною жінкою. Пізніше Леся Українка називала її "святою Анною". Ольга любила неньку великою вдячною любов'ю: "Та глибока тиха мислителька з небагатьма словами на чистих своїх устах". Знайшла дочка і в суворому батькові добру рису, акцентувала, що глибокий слід у дитячих душах залишила "любов батька до рідного слова, до свого народу, своєї пісні, знання рідної мови, що все-таки шанували в хаті".
Великий вплив мав на Оленку старший брат Юліан, подарунок якого - книгу "Малый сборник песній для спиволюбивых русинов" - письменниця зберегла до смерті.
Брати допомагали Ользі познайомитися з художньою літературою слов'янського походження і з творами митців Східної України. Твори Шевченка О. Кобилянська навіть пробувала перекласти німецькою мовою.
Першим прозовим твором О. Кобилянської була повість "Гортензія" (1880 р.). Згодом з'явилися "Доля чи недоля", "Привид", "Вона вийшла заміж". Кожен з наступних творів виявлявся кращим і правдивішим від попереднього. Всі вони, до речі, писалися німецькою мовою.
До думки писати рідною Кобилянська прийшла дещо пізніше під впливом С. Окуневської, Н. Кобринської та Е. Озаркевича.