Кондуктометричне кислотно-основне титрування

Содержание:
Вступ
І. Задачі і методи кількісного аналізу
ІІ. Електрохімічні методи аналізу
1. Класифікація
2. Електрохімічні комірки
3. Електроди
ІІІ. Кондуктометричний метод аналізу
1. Теоретичні основи методу
2. Вимірювання електропровідності розчинів
3. Вимірювання питомої електропровідності розчину
4. Визначення концентрації розчину за його електропровідністю
IV. Кондуктометричне титрування
V. Високочастотне титрування
VI. Криві титрування
1. Водневий показник
2. Вимірювання рН
3. Буферні суміші
4. Криві титрування
VII. Експериментальна частина
Висновки
Додатки
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Кількісний аналіз проводять хімічними та інструментальними методами:
- гравіметричні (масові) методи - з досліджуваною пробою виконують ряд хімічних операцій, отримуючи осад, який висушують, часто прожарюють і зважують на аналітичних вагах. Кількість осаду еквівалентна кількості речовини, яка вступила в реакцію. Основною операцією гравіметричного аналізу є зважування на аналітичних вагах;
- титрометричні (об'ємні) методи - визначають об'єм розчину реагенту з точною концентрацією, який пішов на взаємодію з досліджуваним розчином. Так як кількість реагенту еквівалентна кількості речовини, по об'єму розчину реагенту можна розрахувати концентрацію досліджуваної речовини. Розчин реагенту називають титрантом (робочим розчином). Об'єм розчину реагенту визначають за допомогою операції титрування - поступового добавлення розчину реагенту до розчину досліджуваної речовини до досягнення точки еквівалентності - моменту закінчення реакції в титрометричному аналізі. В цей момент кількість речовин, які вступили в реакцію, строго еквівалентна. Термін "титрування" отримав свою назву від слова "титр", що означає вміст реагенту в грамах в 1 см3 його розчину. Для визначення точки еквівалентності використовують спеціальні речовини - індикатори точки еквівалентності, які змінюють своє забарвлення при її досягненні. Відповідно з використовуваною реакцією титрометричні методи отримали назви: кислотно-основного, окисно-відновного, осадного та комплексометричного титрування. По використовуваним розчинам реагентів методи називають: перманганатометричне, йодометричне, хроматометричне, броматометричне, аргентометричне, нітритометричне, меркурометричне, роданометричне титрування;
- інструментальні методи - застосовуються для індикації точки еквівалентності процесу титрування по зміні фізико-хімічних властивостей речовини (інструментальне титрування) та прямого визначення речовини по інтенсивності її фізичних властивостей (прямі інструментальні методи). Для аналізу використовують спеціальні аналітичні пристрої (інструменти). Отримали розповсюдження оптичні, електрометричні та хроматометричні методи аналізу.

Литература:
1.Астахов А.И., Касьяненко А.И. Химия: Учебник для сред. спец. учеб. заведений. - 4-е изд., перераб. и доп. - К.: Высш. шк., 1982. - 295 с., ил.
2.Ахметов Н.С. Лабораторные и семинарские занятия по неорганической химии: Для хим. технол. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1979. - 255 с., ил.
3.Барсукова З.А. Аналитическая химия: Учеб. для техникумов по спец. "Пр-во строит. деталей и железобетонных конструкций". - М.: Высш. шк., 1990. - 320 с., ил.
4.Гороновский И.Г., Назаренко Ю.П., Некрич Е.Ф. Краткий справочник по химии. - К.: Наук. думка, 1974. - 458 с.
5.Гурвич Я.А. Химический анализ. Для студ. хим. вузов. - К.: Высш. шк., 1978. - 680 с.
6.Загальна та неорганічна хімія: Підручн. для студ. вищ. навч. закладів: У 2-х частинах. - Ч. І. / О.М. Степаненко, А.Г. Рейтер, В.М. Ледовських, С.В. Іванов. - К.: Преса, 2002. - 520 с., іл.
7.Климентов П.П. Гидрогеология: Для геологоразведочных техникумов. - М.: Госгеолтехиздат, 1955.
8.Крешков А.П., Ярославцев А.А. Курс аналитической химии: Для хим.-технол. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1987. - 450 с.
9.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - М.: Химия, 1979.
10.Неорганічна хімія: Підручн. для 9 класу. - 6-е вид, виправл. і доп. / Ю.В. Ходаков, Д.А. Епштейн, П.О. Глоріозов. - К.: Рад. шк., 1976.
11.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: Для учащихся мед. училищ. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1982. - 306 с.
12.Практикум по неорганической химии: Для хим. фак. ун-тов. - Минск: Вышэйш. шк, 1969.
13.Романова Н.В. Основи хімічного аналізу: 10-11 кл.: Навч. посібник для учнів спеціаліз. шк. хім.-біол. та агрохім. профілів і шк. з поглиб. вивч. хімії. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 1998. - 240 с.
14.Фельдман Ф.Г., Рудзітіс Г.Є. Хімія: Неорганічна хімія: Підручн. для 9 кл. серед. шк. - К.: Рад. шк., 1991. - 175 с., іл.
15.Химия: Большой энциклопедический словарь / Ред. кол.: Е.В. Вонский, А.А. Гусеев, Н.М. Жаворонков. - 2-е изд. - М.: БРЭ, 1998. - 792 с.
16.Химия: Справ. м-лы: Книга для учащихся / Ю.Д. Третьяков, Н.Н. Олейников, Я.А. Кеслер, И.В. Казимирчик; Под ред. Ю.Д. Третьякова. - 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1989. - 224 с.
17.Хомченко І.Г. Загальна хімія: Підручн. / Пер. з рос. М.Д. Михайлової. - К.: Вища шк., 1993.
18.Цвєтков Л.О. Органічна хімія: Підручн. для 10 класу. - К.: Рад. шк., 1975.