Штучний iнтелект – на сторожi закону (Кiбернетичне моделювання психіки)

Фрагмент работы:
Страх перед машиною опанував розуми в епоху романтизму у зв’язку з розпочатою iнтенсивною механiзацiєю суспiльства, хоча своїми коренями дана традицiя веде ще в первiсний свiт магiї i похоронних ритуалiв [4]. У наелектризованiй атмосферi тiєї епохи народжувалися процеси i стимули магiчного характеру, що опановували душами i вселяли жах до механiзацiї суспiльства. Пiдземнi духи або, за висловленням А. Терца, “человекообразные автоматы, отталкивающие своей безжизненностью и вместе с тем привлекающие красотою и свойствами чудесно оживающей вещи” [5, 317], вселялися в паровi казани i портрети, що несуть печать прокльону – мерця, штучного супутника i двiйника людини, що у ролi примари або робота виходив у герої епохи. “Заводная кукла тогда почиталась вершинным достижением техники, и это имело смысл: техника – в идеале, в потенции – стремилась заменить человека воскресшей вещью... Машина, обросшая правдоподобной человеческой плотью, оживший мертвец составляли скрытую схему, основу основ реализма и оказывали огромное завораживающее воздействие на общество и художников слова” [5, 317-319].
Уже в основi романтики, у першiй спробi вступити у свiтоглядний спiр з машиною, є передчуття, що свiт перебуває на хибному шляху. Штучний свiт, що ним є насамперед уся сучасна цивiлiзацiя, “свiт-ерзац”, усе бiльше i бiльше емансипувався вiд свого творця, розростався над ним i, нарештi, став функцiонувати вiдповiдно до своїх власних законiв.
У написанiй напередоднi Другої свiтової вiйни книзi “Європа i душа Сходу” В. Шубарт точно провiстив зростання ролi машини в життi суспiльства i небезпеки загальної машинiзацiї (а нинi – комп’ютеризацiї). “Незвичайнiсть нової життєвої сили, – пише вiн, – додає людинi щемливе почуття вiдсутностi волi i страху. Вона почуває себе переможеною тим технiчним апаратом i органiзацiями, що сама створила. Або iншими словами – механiзми стали автономними. Вони стали демонами. У них знову вiдроджується той iррацiональний елемент, що прометеївська людина вважала цiлком вигнаним за допомогою механiзацiї” [6, 147]. Думка про автономiю механiзмiв уперше з’явилася в марксистському вченнi, у поняттi виробничих вiдносин, яким людина вiдчуває себе вiдданою, немов деяким злим духам. Весь марксизм є не що iнше, як протест проти уречевлення людини, проти перемоги над її творцем.

Литература:
Энциклопедический словарь: В 3 т. / Гл. ред. Б.А. Введенский. –– М., 1955. – Т. 3.
ЛаВей А.Ш. Записная книжка Дьявола // http://warrax.df.ru\Satan\Books)
Романчук Л. Концепции пустоты и механистичности // Романчук Л. Творчество Годвина в контексте романтического демонизма. – Днепропетровск, 2000. – 181 с.
Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. – 1990. – № 10.
Терц Абрам. В тени Гоголя // Терц А. Собр. соч.: В 2 т. Т. 2. – М., 1992.
Шубарт В. Европа и душа Востока: пер. с нем. В. Васильева-Востокова // АУМ. Синтез мистических учений Запада и Востока. – № 4. – Нью-Йорк, 1990.
Эшби У. Что такое разумная машина // Кибернетика ожидаемая и кибернетика неожиданная: Сборник. – М., 1968.
Тимофеев А. В. Роботы и искусственный интеллект. – М., 1978.
Тьюринг А. Может ли машина мыслить. – М., 1960.
Нейроподобные сети и нейрокомпьютеры: Сб. науч. тр. /АН УССР. Институт кибернетики им. В.М. Глушкова / Ред. Куссуль Э.М. – К., 1991.
Шкловский И.С. Проблемы внеземных цивилизаций и ее философские аспекты // Вопросы философии. – 1973. – № 2.
Дж. фон Нейман “Общая и логическая теория автоматов” / В кн.: Тьюринг А. Может ли машина мыслить? – М., 1960.
Шрейдер Ю.А. Искусственный интеллект, рефлексивные структуры и антропный принцип // Вопросы философии. – 1995. – № 7.
Крутч Д. Мозг – не машина // Кибернетика ожидаемая и кибернетика неожиданная: Сб. – М., 1968. – С. 93-100.
Романчук Л. Кибер // Lettres Russes. – Paris, 1998. – № 24, novembre. – С. 44-45.
Ляпунов А.А. // Проблемы кибернетики. – 1963. – Вып. 10.
Будущее искусственного интеллекта. – М., 1991.
Зинченко В.П. Искусственный интеллект и парадоксы психологии // Природа. – 1986. – № 2.
Кардашев Н.С. О стратегии поиска внеземных цивилизаций // Вопросы философии. – 1977. – № 12.
Бердяев Н.А. Человек и машина // Вопросы философии. – 1989. – № 2.
Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М., 1991.
Liebowitz Jay. Possible impact of artificial intelligence // Inf. Age. – 1989. – 11, № 3.
Винер К. Творец и робот. – М., 1966.