Культ єгипетських богів. Міфологічна культура Месопотамії

Содержание:
1. Вступ. Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту.
2. Релігія та міфологія Стародавнього Єгипту.
3. Релігійно-міфологічні уявлення Стародавньої Месопотамії.
4. Висновки.
5. Література.

Фрагмент работы:
Месопотамська цивілізація внесла свій вклад у розвиток політичної теорії і практики. Високого розвитку досягла художня культура, особливо вирізняються красою і досконалістю архітектура і скульптура.
Культура Месопотамії – це результат творчої діяльності ряду народів: шумерів, аккадців, амореїв, ассирійців. Найважливішими досягненнями цієї культури є: будівництво міст, винайдення писемності, кольорового скла, створення професійної армії, перших у світі правових кодексів, виробів з дорогоцінних металів, розвиток наукових знань. Культура Месопотамії значно вплинула на культурний розвиток близькосхідних та європейських країн.
Ще однією з найдавніших світових цивілізацій був Єгипет (від старогрецької «Айгюптос» - чорна земля). Заснована на поливній іригаційній системі сільськогосподарська діяльність стародавніх єгиптян, створювала умови для етнічної й господарської стабільності та тривалої культурної традиції, що власне і зумовило на певному етапі розвитку «культурний вибух». Ознаки єгипетської цивілізації виявилися в 3300-3000 рр. до н.е. в різних галузях життя: сфері матеріального виробництва (удосконалення системи землеробства, розвиток ремесла, торгового обміну), суспільного життя (урбанізація та поява соціальної ієрархії), духовній сфері (розвиток заупокійних уявлень, божественного культу володаря, солярного культу), і появі ієрогліфічного письма. Завдяки цьому сформувалася своєрідна єгипетська культура.
Міфологічно-релігійні вірування визначили особливості світогляду, традицій культури, способу життя єгиптян. Релігія в Єгипті набула ідеологічного значення, підпорядкувавши майже всі сторони духовної культури єгиптян. Вона поєднувала в собі фетишизм і тотемізм, політеїзм і монотеїзм, теогонію і космогонію, переплетення культу і суперечливих міфів. За зразком відносин людського класового суспільства серед самих богів з’являється ієрархія. Обожнюється і особа самого царя. Починаючи з IV династії при вступі на престол, фараону надавали особливе ім’я, пов’язане з іменем бога Ра, «сином» якого він вважався. Після смерті фараон ставав головним божеством потойбічного світу.
Особливого значення в Єгипті надавали заупокійному культу. З часів Стародавнього царства (XXVIII-XXIII ст. до н.е.) поширився культ Озіріса – бога підземного царства, бога померлих. Царство мертвих знаходилося на заході, в Лівійській пустелі. Межею між світом мертвих і живих був Ніл. Міста й села зводили на східному березі, а піраміди, гробниці та храми – на західному.
З кінця періоду Стародавнього царства ідея безсмертя дуже поширилася серед єгиптян. Померлих муміфікували та ховали у гробницях. Гробницями для царів були велетенські піраміди – «вічні житла» померлих фараонів. Своєю величчю вони повинні були придушувати свідомість підданих. На стінах внутрішніх приміщень пірамід з’явилися найдавніші пам’ятки релігійної літератури не лише в Єгипті, а й в усьому світі.
Великим досягненням єгиптян було створення першої в світі системи писемності, основою якої був фонетичний, звуковий принцип. До періоду Раннього царства (XXX- XXVIII ст. до н.е.) система єгипетського ієрогліфічного письма цілком склалася і майже не знала змін до ІІІ ст. до н.е.
Давні єгиптяни залишили багату літературну спадщину. Найвищого розвитку єгипетська література досягла у період Середнього царства. З׳явилися окремі літературні жанри: белетристичні твори, біографії, драматична поезія, релігійна поезія – оди та гімни, що прославляли фараонів.

Литература:
1. Гаврюшенко О.А. Історія культури: Навч.посібник.- К.: Кондор, 2004.
2. Гуревич П.С. Культурология: Учебник.- М.: Гардарики, 2002.
3. Древние цивилизации.- М.: Мысль, 1989.
4. История Древнего мира. Древний Восток. Египет, Шумер, Вавилон, западная Азия.- Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000.
5. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу.-К.: Либідь, 2002.
6. Культурологія: Теорія та історія культури. Навч.посібник.- К., 2005.
7. Мифы народов мира: Энциклопедия. В 2-х тт. Т.2.- М.: Сов.энциклопедия, 1982.
8. Чмихов М. Давня культура: Навч.посібник.- К.: Либідь, 1994.
9. Шейко В.М та ін. Історія художньої культури: Первісність. Стародавній світ./ Підручник.- Х.: ХДАК, 1999.