Інформатизація суспільства

Фрагмент работы:
Враховуючи важливість інформації для розвитку різних галузей науки, культури, поліпшення виробництва, вкрай необхідно, на наш погляд, ввести до вищих навчальних закладів як обов’язковий курс «Інформаційна культура спеціаліста» обсягом навчальних годин в один кредит з його відповідною профілізацією для різних спеціальностей і спеціалізації. Зокрема, це можуть бути: «Інформаційна культура спеціаліста соціально-економічного профілю», «Інформаційна культура спеціаліста в галузі культури і мистецтв», «Інформаційна культура юриста», «Інформаційна культура спеціаліста природно-наукового профілю», «Інформаційна культура медичного працівника», «Інформаційна культура спеціаліста сільського господарства», «Інформаційна культура спеціаліста науково-технічного профілю» і т.п.
Це дасть можливість володіти інформаційними ресурсами, швидко знаходити доступ до потрібної інформації, благотворно впливати на розширення і поглиблення знань студентів і випускників і виробленню потреби у спеціалістів постійно слідкувати за розвитком науки і виробництва галузі, що в свою чергу забезпечуватиме навчання спеціалістів протягом трудової діяльності і цим сприятиме їх ефективній професійній роботі і в кінцевому підсумку підвищуватиме продуктивність праці, а разом з тим і добробут громадян.
Що стосується загальноосвітньої школи, то вона повинна давати учням загальні уявлення про інформаційний потенціал суспільства та елементарні навички і вміння самостійного інформаційного пошуку, роботи з документами і комп’ютерної грамотності.
Учні середніх спеціальних навчальних закладів мають здобути такі знання з урахуванням відповідної галузі, оволодівати практичними навичками, необхідними для застосування при використанні інформаційних ресурсів.
Таким чином, основи інформаційної культури повинні формуватись ще з школи, удосконалюватись і поглиблюватись під час навчання у вузах, постійно розвиватись в процесі безперервної освіти.
В Україні у 1998 році прийнято Закон «Про національну програму інформатизації». Сподіваємось, що його реалізація сприятиме прискоренню побудови демократичного, інформаційного суспільства і підвищенню інформаційної культури особистості.

Литература:
1. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури // Бібліотечна планета. - 1998.- № 1.- С. 17-20.
2. Безручко Н.І. Інформаційна культура та формування особистості дитини // Бібліотека. Інформація. Суспільство. - К., 1998.- С. 252-255.
3. Башун О. Обласна універсальна наукова бібліотека як культурно- інформаційний центр регіону // Вісник книжкової палати. - 1998.- № 12.- С. 6-9.
4. Витухновская А.А. Информационная культура выпускника школы: итоги одного исследования // Науч. и техн. б-ки.- 1996.- № 7.- С. 33-43.
5. Єршова Т.В. Посилення ролі публічної бібліотеки в інформаційному суспільстві // Бібліотеки та організації в світі, що зміцнюється: нові технології та нові форми співробітництва. Матеріали конф. Т.1.- Судак.-1998.- С. 81-84.
6. Земсков В.И. Научно -технические библиотеки и создание информационного общества в России // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. Материалы конф. Т.1.- Судак., 1998.- С. 32-34.
7. Информационная культура личности: Прошлое, настоящее, будущее: Тез. докл. междунар. науч. конф. Краснодар- Новороссийск, 11-14 сент. 1996 г.- Краснодар, 1996.- 490 с.
8. Минкина В.А., Брежнева В.В. Формирование информационной культуры личности: роль библиографа // Мир библиографии.- 1998.- № 4.- С.21-23.
9. Моргенштерн Н.Г. Информационное общество: функции, каналы, библиографическое слежение // Мир библиографии.- 1998.- №1.- С. 12-15.