Система права та законодавства в Україні

Содержание:
Вступ
Розділ 1. Система права
1.1. Система права і правова система
1.2. Сутність та характерні риси системи права
1.3. Елементи системи права
Розділ 2. Система законодавства
2.1. Поняття та структура системи законодавства
2.2. Співвідношення системи права і системи законодавства
2.3. Поняття та види систематизації законодавства
2.4. Галузева структура законодавства
Розділ 3. Розвиток системи права та законодавства в Україні
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Фрагмент работы:
Як відомо, держава складається із сукупності органів, що становлять систему й утворюють апарат держави. Кожний з них у своїй діяльності так чи інакше сприяє підвищенню єдності та дієвості законодавства. Так, виконавчі й розпорядчі органи мають забезпечувати управління державою на основі єдиних принципів, проголошених у нормах. Діяльність правоохоронних органів, з одного боку, зміцнює єдність системи законодавства, з іншого – заснована на ній. Кожний орган держави уповноважений видавати нормативні акти, що мусять відповідати певній ієрархічній підпорядкованості, її наявність двох систем органів федеративної держави свідчить про потребу їх більш складної субординації, що в свою чергу безпосередньо впливає на систему законодавства і формулює певні вимоги до системи органів держави. Насамперед це чітка визначеність органів влади. Право на існування мають лише ті органи, які передбачені Конституцією, їх функціями є детальна врегульованість повноважень (компетенції) державного органу завдяки прийняттю закону, що регламентує його діяльність; розмежування повноважень органів держави на функціональному рівні; визначеність юридичної сили нормативних актів, що приймаються органами влади, та питань їх субординації серед актів, що входять в систему законодавства.
Унітарна держава є монодержавою з єдиною системою вищих органів влади та єдиною системою законодавства. Вона має у своєму складі лише адміністративно-територіальні одиниці, які приймають певні нормативні рішення, що регулюють питання місцевого значення, не поширюючись на функціонування системи законодавства загалом. Саме тому дослідження питань побудови і структури системи законодавства неможливе без аналізу форми Української держави.

Литература:
1. Конституцiя України, Вiдомостi Верховної Ради України №30/96;
2. Алексеев С.С. Держава і право. – М.: «Юридична література», – 1996 р.
3. Копейчиков В.В. Правознавство. – К.: «Інтер», – 1998р.
4. Копейчиков В.В. Загальна теорія держави і права. – К.: «Юрінком», – 1997р.
5. Лазарєв В.В. Загальна теорія права і держави. – М., – 1996р.
6. Лівшиць Р.З. Сучасна теорія права. – М., – 1996р.
7. Матузов Н.З., Малько А.В., Теория Государства и Права\ курс лекцій, – М., – М., 2001.
8. Малько А.В., Комаров С.А., Теория Государства и Права\ навчальний посібник, – М., – 2000.
9. Назаренко Є.В. Теорія держави і права. – Київський держ.ун-т., – 1988р.
10. Настюк М. Правознавство. – Львів: «Світ», – 1994р.
11. Нерсесянц В.С. Право й закон. – М., – 1983г.
12. Олійник А.Ю., Гусарєв С.Д., Слюсаренко О.Л. Теорія держави і права України. – К.: «Юрінком-Інтер», – 2001р
13. Піголкин А.С. Загальна теорія права. – М.: МГТУ ім. Н.Е.Баумана, – 1996р.
14. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права. – Київ, –1994р.
15. Сурилов А.В. Теорія держави і права. Навч.посіб. – Одеса.: «Вища школа», 1989р.
16. Усенко І.Б. Основи правознавства. – К.: «Ірпінь», – 1999р.
17. Хропанюк Н.В. Теорія держави і права. – М.: «ДДТ», – 1994 р.
18. Хугиз М.Х., Сергейко П.Н. Енциклопедія права. – М. – 1995р.