Складані дієслова як ефективні засоби формування системної інтенсифікації

Содержание:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи складання словника-мінімуму англійських слів
1.1. Слово, його значення, поняття і уявлення
1.2. Основні засоби розкриття смислової сторони іншомовних слів
1.3. Огляд існуючих експериментальних праць та приватних засобів системного формування багатозначними іншомовними словами
Розділ 2. Словник
Висновки
Перелік використаних джерел

Фрагмент работы:
Процес утворення поняття може носити як усвідомлений, так і неусвідомлений характер. Частіше усього ті поняття, що виражаються лексичними одиницями рідної мови, утворюються так, що людина не усвідомлює аналізу уявлень. Користуючись словами у своїй мові, людина звичайно не віддає собі свідомого звіту в тому, як саме поняття виражається тим або іншим словом. Тільки у результаті спеціальних зусиль вдається іноді усвідомити той узагальнений відбиток дійсності, що фактично об’єднується з яким-небудь словом. А іноді спроби усвідомити, що виражається словом поняття, зустрічаються з такими труднощами, що цієї свідомості так і наступає.
Дуже важко, наприклад, пояснити значневе розходження між словами „доповідь” і „лекція”, „сміливий” і „хоробрий”, „фабрика” і „завод”. До утворення таких понять призводить проста практика слововживання, а саме ці поняття утворюються у такому випадку інтуїтивно на основі почуття мови, що розвивається, і почуттєвого відбитка словесно-предметних слів-відношень.
Але можливо також і свідоме утворення понять так само, як можливо й усвідомлення їхнього змісту й обсягу. Частіше усього це досягається шляхом словесного визначення поняття або описи його істотних ознак. Можна, наприклад, сказати, що старателі – це люди, що займаються видобутком золота на золотих копальнях, а джунглі – це рясні і тяжкопрохідні тропічні зарості в болотистих місцевостях Індії. У таких випадках нові поняття можуть утворюватися не на основі безпосереднього сприйняття й уявлення конкретних предметів, а на основі щодо більш елементарних понять. Усвідомлені поняття, обсяг і зміст яких легко пояснюються, називаються логічними поняттями, на відміну від показаних вище неусвідомлених понять, що можна називати життєвими, донауковими поняттями. Ці останні виражаються звичайно простими словами, тоді як логічні поняття виражаються такими словами, що називаються термінами.
Оскільки людина чує слово і сама його вимовляє, читає слово або пише його, остільки слово – факт психологічний. Будучи саме елементом людської мовної діяльності слово надається нерозривно пов’язаним і безпосередньо об’єднаним із поняттям. Але слово в той самий час і факт суспільного порядку. Слово – одиниця мови, а мова – предмет досліджуваний лінгвістикою.

Литература:
1. Беляев Б. В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. М.; Просвещение, 1965. – 227 с.
2. Беляев Б. В. Слово, его значение, понятие и представление. См. обзор статей по проблеме соотношения языка и мышления в журнале «Вопросы языкознания» №5, 1958. – с. 107-108.
3. Беляев Б. В. О слове и понятии. Ученые записки 1-го Московского педагогического института иностранных языков, том VIII.
4. Беляев Б. В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка. М.; Просвещение, 1969. – 135 с.
5. Давыдов В. В. Виды общения в обучении. М.; Педагогика, 1972. – 422 с.
6. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения. М.; Педагогика, 1996.
7. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. М.; Наука, 1992. – 160 с.
8. Кабанова-Миллер Е. Н. Формирование умственной деятельности и умственного развития школьников. М.; Просвещение, 1969. – 289 с.
9. Колшанский Г. В. К проблеме понятия и значения слова. Сборник «Иностранные языки в высшей школе», вып. П. Росвузиздат. Москва, 1965.
10. Красильщикова Д. И., Хохлачев Е. А. Зависимость запоминания слов иностранного языка от способов раскрытия их значения и времени заучивания.
11. Леман-Абрикосов Г. А. Обучение немецкой лексике. М.; Учпедгиз. 1958. – с. 16-25.
12. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность. М.; Просвещение, 1969. – 214 с.
13. Леонтьев А. Н. Реформа школы и задачи психологии. «Вопросы психологии», №1.
14. Магин Н. С. О зависимости воспроизведения иностранных слов от их восприятия. «Труды Кишиневского сельскохозяйственного института им. М. В. Фрунзе», том XIX, 1960. – с. 213 – 214.
15. Магин Н. С. О соотношении двух языков в сознании и деятельности политологов. В. сб. «Проблемы способностей», под ред. В. Н. Млищева. М.; изд-во 1962.
16. Миролюбов А. А. О некоторых принципиальных вопросах методики обучения иностранным языкам в школе. «Советская педагогика», 1963, №2.
17. Мордвилко А. П. Лексические сопоставления как средство семантизации иностранных слов. «Иностранные языки в школе», 1948, №2.
18. Попов П. С. Значение слова и понятия. Журнал «Вопросы языкознания», №6, 1956. – с. 38 – 40.
19. Пушкин В. Н. Об изучении мышления как процесса. //Вопросы психологии, №6, 1969 – с. 20 – 36.
20. Салистра И. Д. Методика обучения немецкому языку в средней школе. Учпедигиз. Москва, 1958, 100 с.
21. Скраббе А. Э. некоторые приемы семантизации и закрепления лексики иностранного языка. «Иностранные языки в школе», 1959, №6.
22. Сыртланова Н. С. Зависимость запоминания слов иностранного языка от способов раскрытия их значения. М.; 1957. АПН РСФСР.
23. Харлов Г. А. Психологические закономерности системного обучения иностранному лексическому материалу. //Новые исследования в психологии. – 1990, №1(3). – с. 62 – 65.
24. Харлов Г. А. К вопросу о некоторых элементах теории системной организации иноязычной лексики. //Структуры языкового сознания. – М.; 1990. – с. 107 – 117.
25. Харлов Г. А. Семантизация иностранных слов путем толкования их значения. Диссертация кандидата педагогических наук. – Уфа, 1967. 196 с.
26. Харлов Г. А. Беспереводная семантизация полисемантических слов иностранного языка. //Преподавание иностранного языка в школе. – Уфа, 1962. – Вып.1. – с. 95 – 106.
27. Харлов Г. А. К вопросу о семантизации лексики. //Иностранные языки в школе. – 1964. - №3. – с. 27 – 30.
28. Харлов Г. А. К психологии усвоения слов иностранного языка. //Вопросы психологии. – 1963. - №1. – с. 62 – 66.
29. Харлов Г. А. О возможности запоминания увеличенных лексических доз при изучении иностранного языка. // Вопросы психологии. – 1974. - №3. – с. 85 – 92.
30. Харлов Г. А. Основные психологические способы системного обучения иноязычному лексическому материалу как средство расширения познавательных возможностей обучающихся. //Ред. журн. «Вопросы психологии». – М.; 1986. – 9 с. – Рукопись деп. в ОЦНИ «Школа и педагогика» МП СССР и АПН СССР, №27 – 87 от 26.01.87.
31. Харлов Г. А. Психолингвистические аспекты системного обучения иноязычному лексическому материалу. Диссертация доктора филологических наук, - Одесса, 1989. – 209 с.
32. Харлов Г. А. Психологические основы методики преподавания иностранных языков. – Днепропетровск, 1973. – 76 с.
33. Харлов Г. А. Расширение возможностей запоминания в процессе интенсификации обучения иностранному языку. //ОПИ им. Ушинского. – Одесса, 1986. – 129 с. – Рукопись деп. В НИИВШ №73786 от 13.06.86.
34. Хогболдт П. Изучение иностранных языков, М.; Учпедгиз, 1963.
35. Цветкова З. М. О преподавании иностранных языков в средней школе. М.; изд-во АПН РСФСР, 1949.
36. Шубин Э. П. Основные принципы методики обучения иностранным языкам, М.; Учпедгиз, 1963.
37. Щерба А. В. Преподавание иностранных языков в средней школе. Общие вопросы методики. М.; изд-во АПН РСФСР, 1947.