Роль Президента у дотриманні та охороні Конституції України

Содержание:
Вступ
1. Розвиток інституту охорони Конституції
2. Конституція України та її форми реалізації
2.1. Конституція – основний закон держави
2.2 Основні форми реалізації Конституції України
3. Інститут президентства в Україні
3.1. Визначення повноважень Президента України
4. Роль Президента України в механізмі правової охорони та дотримання Конституції
4.1. Актуальність проблеми правової охорони Конституції України
4.2. Президент України як гарант Конституції
Висновки
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Захист Конституції – завдання і обов’язок всіх державних органів і передусім Верховної Ради України, Президента України, Кабінету міністрів України, Верховного і Конституційного судів України. Конституційний Суд України, Створення якого передбачено Конституцією України, в своїй діяльності спрямований на захист норм Конституції від порушень.
Відповідно до статті 102 Конституції України Президент України є Главою держави. Водночас Конституція покладає на Президента України як главу держави особливий обов'язок – бути гарантом, зокрема, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102 Конституції, абзац 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп 27 квітня 2000 року).
Реалізація Президентом свого конституційного повноваження щодо гарантування додержання Конституції ускладнюється відсутністю тлумачення його змісту. Норми Конституції не встановлюють конкретних заходів, до яких Голова держави має право удаватися, для виконання цього завдання.
Конституції деяких держав, які надають Президенту статус гаранта конституційних норм, визначають зміст зазначеного повноваження. Так, у Франції згідно ст. 5 Конституції Президент Республіки «слідкує за додержанням Конституції», що передбачає забезпечення нормального функціонування публічних властей, а також наступності держави; гарантування національної незалежності, територіальної цілісності та дотримання угод Співтовариства та міжнародних договорів.
Однак, Конституція є основою розвитку всієї системи законодавства і не може надто детально конкретизувати засоби і методи, які застосовуються Президентом для забезпечення дії Конституції в повному обсязі або для відновлення такої дії. З іншого боку, реакція Президента на порушення Основного Закону не має виходити за межі самої Конституції.
Ігнорування Основного Закону органами законодавчої та виконавчої гілок влади, порушення конституційних цінностей потребують активної реакції «гаранта додержання норм Конституції». Саме такого реагування чекають від нього громадяни. За даними опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології протягом 29 березня - 3 квітня 2007 року 87 % громадян вважають, що Президент має гарантувати права і свободи громадян. І саме тому тема даної курсової роботи є актуальною.
Метою роботи є визначення ролі Президента у дотриманні та охороні Конституції нашої держави.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- дослідити розвиток інституту охорони конституції в працях українських та інших політичних діячів;
- надати коротку характеристику поняттю Конституції України;
- визначити зміст інституту президентства в Україні;
- проаналізувати роль Президента України в механізмі правової охорони та дотримання Конституції.

Литература:
1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. – 141.
2. Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. – С.Пб, 1883. – Т. 8.
3. Гладун З.С., Федчишин М.Г. Основи конституційного права України. - Тернопіль: Астон, 2001. - 463 с.
4. Грушевський М. Конституційне питання, українство в Росії// Літературно-науковий вісник. – 1905. – Кн.6.
5. Думка населення України щодо необхідності захисту Президентом України прав і свобод громадян // www.kiis.com.ua
6. Ківалов С.В., Орзіх М.П. Основи правознавства. - Київ: Товариство «Знання», 2001. - 364 с.
7. Козюбра М.І., Колодій А.М., Копєйчиков В.В. Основи конституційного права України. - Київ: Юрінком Інтер, 2000. - 288 с.
8. Копєйчиков В.В. Основи конституційного права України. - Київ: Юрінком Інтер, 1998. - 288 с.
9. Костюченко О. А. Конституційне право України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 116 с.
10. Кравченко В.В. Конституційне право України. - Київ: Атіка, 2000. - 320 с.
11. Лисенко С.Л. Конституція України: матеріали до вивчення. - Київ: Либідь, 1997. - 160 с.
12. Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю. Державне управління. - Київ: Знання, 2004. - 342 с.
13. Погорілко В.Ф. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп. ред. В.Ф. Погорілко: Монографія. — К: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: А.С.К., 2003. — 652 с.
14. Слюсаренко А.Г., Томенко М.А. Історія Української Конституції. – К.: «Знання», 1993.— 187 с.
15. Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. – Львів, 1999. - С.186-208.
16. Тесленко М.В. Правовая охрана Конституции Украины. /Авт. дисс. – М.: МГИМО, 2009. – 50 с.
17. Тесленко М. В. Президент Украины как гарант конституции страны /М. В. Тесленко.//Вестник Саратовской государственной академии права . - 2007. - № 5. - С. 184 – 192.
18. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 536 с.
19. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. - М.: Юристъ, 1997. — 567 с.
20. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. - Київ: АртЕк, Вища школа, 1997. - 264 с.
21. Шляхтун П. П. Конституційне право: словник термінів. – К.: Либідь, 2005. – 568 с.
22. Эллинек Г. Конституции, их изменения и преобразования /Пер. с нем. под. ред., с вступ. ст. Б. А. Кистяковского. - С.-Петербург: Изд-е Юрид. кн. склада «Право»,1907. - 93 с.