Судове слідство, стан та перспективи

Содержание:
Вступ
1. Поняття судового слідства як стадії кримінального процесу
2. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, та порядку їх дослідження
3. Особливості допиту на судовому слідстві
3.1. Особливості допиту підсудного
3.2. Допит свідка
3.3. Допит потерпілого
4. Особливості проведення інших судових дій на стадії судового слідства
Висновок
Список використаних джерел

Фрагмент работы:
Судовий розгляд – четверта стадія українського кримінального процесу, яка є центральною, оскільки зміст її полягає в тому, що суд досліджує в судовому засіданні всі докази та постановляє вирок. Судовий розгляд складається з п’яти частин: підготовчої частини судового засідання; судового слідства; судових дебатів; останнього слова підсудного; постановляння і проголошення вироку, постанови або ухвали.
Судове слідство являє собою центральну, головну частину розгляду кримінальної справи, завданням якої є дослідження й оцінка доказів у справі на основі принципів кримінального процесу, а саме: гласності, усності, безпосередності процесу та змагальності сторін. Ця стадія кримінального процесу вирішує основне питання судочинства – винувата чи ні особа, притягнута до кримінальної відповідальності. Тільки докази, досліджені в ході судового слідства, можуть бути покладені в основу вироку суду.
Специфікою судового слідства є те, що на цій стадії відсутнє поняття таємниці. На відміну від досудового слідства, де є поняття таємниці слідства, можуть використовуватись негласні оперативно-розшукові дії для отримання важливої інформації, стадія судового слідства – найбільш гласна. Кожна дія, яка вчиняється, відображається у протоколі судового засідання та може фіксуватись за допомогою звуко-, відеозйомки.
Специфікою судового слідства також є особливість проведення окремих судових дій, таких як допит окремих категорій осіб, призначення та проведення експертизи.
Вищезазначене обумовлює необхідність не тільки детального законодавчого закріплення порядку здійснення, але й наукового обґрунтування стану судового слідства сьогодення та надання пропозицій щодо удосконалення певних положень судового слідства як стадії доказування під час судового розгляду кримінальних справ. Тому тема курсової роботи є актуальною.
Мета даної роботи, – аналізуючи чинне кримінально-процесуальне законодавство та наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних процесуалістів, визначити поняття судового слідства, порядок дослідження доказів в судовому засіданні та дії, які для цього вживаються учасниками судового процесу.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1. Дати визначення судового слідства як стадії кримінального процесу;
2. Дослідити процесуальні дії, що проводяться під час судового слідства;
3. Вивчити особливості проведення інших судових дій на стадії судового слідства:
4. Зробити висновки.

Литература:
1. Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений Законом від 28.12.60 ( 1000-05 ) ВВР, 1961, N 2 ст. 152.
2. Кримінальний кодекс України в редакції від 5 квітня 2001 року. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України в своїй № 8 від 12 78 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 6 від 29.06.84, № 3 від 04.06 93, № 12 від 03.12.97)
4. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 28, ст.232
5. Постанова Кабінету Міністрів України № 710 від липня 1996 р. «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів»
6. Алексеев Н.С., Макарова З.В. Ораторское искусство в суде. - Л., 1989.
7. Веретехин Е.Г. Пробелы предварительного расследования и их восполнение в суде первой инстанции. - Казань, 1988.
8. Воробьев Г.А. Планирование судебного следствия. - М., 1978.
9. Выявление и устранение следственных ошибок при судебном рассмотрении уголовных дел. Отв. ред. А.Д.Бойков. - М., 1990.
10. Загорский Г.И. Судебное разбирательство по уголовному делу. - М., 1985.
11. Колбая Г.Н. Соотношение предварительного следствия и судебного разбирательства. - М., 1975.
12. Кримінальний процес України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хот енця. – Харків:Право, 2000. – 496 с.
13. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді. - К.: КДУ, 1992.
14. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.
15. Молдован В.В. Риторика: загальна і судова. - К.: Юрінком Інтер, 1999.
16. Молдован В.В. Судова риторика. - К.: Заповіт, 1996.
17. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. - М., 1973.
18. Побегайло Г.Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. - М.,1982.
19. Савицкий В.М. Государственное обвинение в суде. - М., 1971.
20. Сергеич П. Искусство речи на суде. - М., 1988.
21. Тертишник В.М. Кримінально-процеусальне право України: навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 576 с.
22. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процеусального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.
23. Трофименко Я.С. Правовые и психологические вопросы взаимодействия субъектов уголовно-процессуальной деятельности в суде первой инстанции. - Днепропетровск: ДГУ, 1995.
24. Чеджемов Т.Е. Судебное следствие. - М., 1979.
25. Шиманська Н. Психологічні основи судового слідства в суді першої інстанції.// Правовий тиждень. – К.: ТОВ «Юридичний світ», 2008. - № 34(107).