Порядок та умови обрання, скасування та зміни запобіжних заходів

Содержание:
Вступ
1. Поняття і значення запобіжних заходів у кримінальному процесі
2. Види запобіжних заходів, їх характеристика
2.1. Підписка про невиїзд
2.2. Особиста порука
2.3. Порука громадської організації або трудового колективу
2.4. Застава
2.5. Взяття під варту
2.6. Нагляд командування військової частини
2.7. Передача неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячого закладу
3. Мета і підстави застосування запобіжних заходів при розслідуванні кримінальних справ
4. Процесуальний порядок зміни і скасування запобіжного заходу
Висновки
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Теоретично механізм кримінально-процесуального регулювання може функціонувати без застосування запобіжних заходів. Суб’єкти кримінального процесу мають покладені на них державою права та обов’язки. Надаючи їх, держава розраховує на їх виконання завдяки громадській свідомості суб’єктів.
Проте така система працюватиме лише в ідеальних умовах.
В реальному житті запобіжні заходи є реально діючою та вагомою гарантією виконання приписів норм закону всіма суб’єктами кримінального процесу.
Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується підвищенням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, їх майнових інтересів, збільшення кількості організованих груп, а також значним загостренням положенням в окремих регіонах. Злочинність стала одним з факторів, які загрожують національній безпеці України. Усі ці та інші злочинні явища потребують рішучих дій з боку держави, що може бути пов’язано з необхідністю обмеження прав громадян та організацій шляхом застосування передбачених законом заходів процесуального примусу.
Тому питання сутності, правової природи та застосування запобіжних заходів є, було і буде надалі актуальним та резонансним, оскільки з однієї сторони вони є засобом забезпечення дотримання і виконання приписів закону, а з іншого – пов’язані з обмеженням найважливіших природних прав людини і громадянина.
Система різноманітних запобіжних заходів, передбачена КПК, дозволяє слідчим, органам дізнання, прокурору і суду індивідуалізувати їх застосування з урахуванням тяжкості й характеру інкримінованого злочину, особи обвинуваченого чи підозрюваного. На практиці найпоширенішими запобіжними заходами є підписка про невиїзд і взяття під варту.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є специфічні правовідносини, які виникають між суб’єктами в процесі застосування запобіжних заходів, їх особливості та процесуальний порядок і умови обрання, скасування та змін.
Предметом дослідження виступають окремі запобіжні заходи процесуального примусу, їх зміст, сутність, особливості та правова природа, а також процесуальний порядок їх застосування.
Мета дослідження – з’ясувати зміст, умови, порядок обрання, скасування та змін запобіжних заходів процесуального примусу та виявити існуючі недоліки їх реалізації, зокрема недоліки законодавчого регулювання.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити поняття і значення запобіжних заходів у кримінальному процесі;
2. Розглянути види запобіжних заходів та їх характеристики;
3. З’ясувати мету і підстави застосування запобіжних заходів при розслідуванні кримінальних справ;
4. Визначити порядок та умови обрання, скасування та зміни запобіжних заходів;
4. Зробити відповідні висновки.

Литература:
1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Велес, 2008. – 176 с.
3. Кримінальний кодекс України. – К.: Фоліо, 2008. – 384 с.
4. Про вибори народних депутатів України. Закон України. - Відомості Верховної Ради України від 09.07.2004 - 2004 р., / 27-28 /, стор. 1098, стаття 366.
5. Про вибори Президента України. Закон України. - Відомості Верховної Ради України від 09.04.1999 - 1999 р., № 14, стаття 81.
6. Про міліцію. Закон України. - Відомості Верховної Ради УРСР вiд 22.01.1991 - 1991 р., № 4, стор. 20.
7. Про попереднє ув'язнення. Закон України. - Відомості Верховної Ради України вiд 31.08.1993 - 1993 р., № 35, стаття 360.
8. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Закон України. - Відомості Верховної Ради України вiд 13.05.1998 - 1998 р., № 20, стаття 99.
9. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства. - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. - № 4.
10. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу. - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. - № 6.
11. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 687 с.
12. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право; Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Істина, 2007. — 456 с.
13. Міхеєнко М. М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: підручник. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.
14. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- 1064 с .
15. Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2002. — 215 с.
16. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України.- Київ: А.С.К., 2007. – 1056 с.
17. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України: особлива частина: підручник: НАВСУ.- К.: Кондор, 2005. – 280 с.