Захисник, його процесуальне становище і роль у кримінальному судочинстві

Содержание:
Вступ
1. Роль захисника у кримінальному судочинстві
2. Права, які має захисник
3. Обов’язки захисника
4. Випадки обов’язкової участі захисника в справі
5. Процесуальне положення захисника
6. Обставини, які виключають участь захисника у справі
Висновок
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
У Конституції говориться про право громадян користуватися «правовим захистом» (ст.59), «захистом та заступництвом держави» (ст.50), мати «судовий захист від посягань на честь та гідність, життя та здоров'я, на особисту свободу та майно» (ст.50), про вжиття державними органами заходів «по забезпеченню та захисту прав та свобод громадян» (ст.58). Ці та інші конституційні приписи дають підстави для висновку про те, що правовий захист означає визнання та забезпечення державою та її органами прав та свобод громадян, поважання їх честі та гідності.
Право громадян на правовий захист - загальноправовий принцип. Він виливає з громадянства та діє як в кримінально-процесуальному, так і в інших сферах права. Право на правовий захист належить будь-якій особі, яка залучена до кримінального процесу.
Право обвинуваченого на захист - це насамперед сукупність процесуальних прав, наданих йому для захисту від обвинувачення як особисто, так і з допомогою захисника.
Здійснення права на захист необхідне у всіх випадках кримінального переслідування. Право на захист має сенс не тільки для спростування обвинувачення, але і для заперечення кваліфікації діяння, обґрунтування більш м'якого покарання, для справедливого розв'язання інших дуже важливих для обвинуваченого питань.
Право на захист не відноситься до якої-небудь однієї процесуальної стадії. Воно надане кожному підозрюваному і обвинуваченому і забезпечення його передбачено на всіх етапах кримінального процесу. Обсяг процесуальних прав обвинуваченого розвивається та змінюється з рухом кримінальної справи. Одним з таких прав - є право мати захисника (ст. 43 КПК України).
Захисник - це особа, яка уповноважена у передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних, обвинувачених, підсудних, засуджених та виправданих і подавати їм необхідну юридичну допомогу. Згідно ч. І ст.44 КПК України, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні. За згодою підсудного допускаються близькі родичі, опікуни або піклувальники. На практиці захисниками є переважно адвокати. Адвокатом є громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше 2-х років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Литература:
1. Закон «Про адвокатуру», від 19.12.92 р.
2. Конституція України - 28.06.1996 р.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України (станом на 20.09.2001 року). -К., 2001 р.
4. Варфоломеєва Т.В. Криміналістика і професійна діяльність захисника. - К.: Вища школа, 1987.
5. Коржанський М.І. Кримінальне право і законодавство України. Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001.
6. Матвиенко Е.А. Судебная речь. - Минск, 1972.
7. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. - К., Либідь, 1999.
8. Мельник М.І. Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України від 5 квітня 2001. – К.: Каннон, 2001.
9. Стецовский Ю.И. Уголовно-процессуальная деятельность защитника. - М, 1982.