Прикладна теорія цифрових автоматів

Содержание:
1. Завдання
2. Вступ
3. Аналіз завдання
4. Розробка машинного алгоритму операції множення та операційного автомату
4.1. Розробка алгоритму виконання операції множення в двійковій системі числення, починаючи з молодших розрядів
4.2. Приклад виконання операції множення
4.3. Формування графа – схеми автомата
4.4. Структурна схема операційного автомата
5. Синтез керуючого автомата
5.1. Розробка мікропрограми автомата
5.2. Структурна схема керуючого автомата
6. Висновки
7. Перелік використаної літератури

Фрагмент работы:
В наш час прогресивних технологій електронні обчислювальні машини посідають важливе місце. Велика швидкість, зручність, можна навіть сказати, інтелектуальність, допомогли ЕОМ проникнути чи не усі без винятку сфери трудової, громадської, суспільної і наукової діяльності людини.
Найважливішою функцією більшості обчислювальних приладів є виконання арифметичних операцій. В зв'язку з цим в ЕОМ виділяють спеціальний функціональний блок, арифметичний пристрій, призначений для виконання операцій над числовими кодами. Числа, які беруть участь в арифметичних операціях, що виконуються цифровим автоматом, називаються операндами.
Поширеною операцією в ЕОМ є операція множення. В ЕОМ операція множення виконуються за допомогою більш простіших операцій додавання і зсуву чисел. Для виконання операцій над числами використовують прямий, обернений та доповняльний коди.
В даній курсовій роботі необхідно розробити алгоритм множення чисел у прямому коді, починаючи з молодших розрядів, пропускаючи такти додавання, та побудувати відповідний цьому алгоритму операційний автомат. Для керуванням розробленим операційним автоматом далі в курсовій будується керуючий автомат з програмованою логікою, та примусовою адресацією. Ідея програмного керування обчислювальним процесом була суттєво розвинена американським математиком Дж. фон Нейманом, який в 1945 році сформулював принцип побудови обчислювальної машини з програмою, яка зберігається в пам’яті. В даній курсовій роботі описується побудова програми для множення чисел та керуючого автомату, який реалізовує цю мікропрограму[1].

Литература:
1.Журавлев К.С ”Надежность и контроль ЄВМ”. Москва, ”Энергоатомиздат”, 1984.
2.Каган Б.М “Электронные вычислительные машины и системы”. Москва “Энергоатомиздат ” 1991.
3.Лысиков Б.Г “Арифметические и логические основы цифровых автоматов”. Москва, “Высшая школа”, 1985.
4.Майоров Б.С, Новиков А.Р ”Структура ЭВМ”. Москва, ”Высшая школа”, 1975.
5.Савельев А.Я “Прикладная теория цифровых автоматов”. Москва “Высшая школа”, 1987.
6.Самофалов К.С. “Цифровые ЭВМ”. Киев, ”Вища школа”, 1989