Право на позов. Процесуальний порядок реалізації права на пред’явлення позову

Содержание:
1. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх система і класифікація
2. Право на позов. Процесуальний порядок реалізації права на пред’явлення позову. Позовна заява та її реквізити
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Право громадян на захист прав і свобод від порушень і протиправних посягань (ст. 55 Конституції України) в цивільному судочинстві у справах позовного провадження трансформовано в право на позов. За своєю структурою право на позов як право на судовий захист складається з права на пред'явлення позову і права на його задоволення. При цьому в юридичній літературі ці повноваження розглядаються неоднозначно: як нерозривна, органічна єдність права на позов; як два самостійні поняття — право на позов в матеріальному і процесуальному розумінні; тільки як право на звернення за судовим захистом, право на пред'явлення позову.
В теорії цивільного процесу право на пред'явлення позову і право на позов в процесуальному розумінні розглядаються як нерівнозначні поняття. Право на пред'явлення позову включається в зміст права на позов в процесуальному розумінні. Стверджується, що це — право обґрунтовувати з використанням наданих законом засобів правомірність пред'явлення позову, право активно вести процес, право на рішення суду по суті позову, право домагатися скасування постановлених судом рішень і ухвал, право на участь і активну діяльність в стадії судового виконання з метою своєчасного і реального захисту порушеного права. Таке розкриття змісту права на позов в процесуальному розумінні фактично ототожнюється з правами позивача в процесі, тоді, коли воно є тільки елементом його цивільної процесуальної правосуб'єктності.
Правом на пред'явлення позову наділені всі громадяни, підприємства, установи, організації (ст. 100 ЦПК), а також іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства і організації (статті 423,424 ЦПК). Усі вони можуть звернутися до суду з позовом на захист свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу. Прокурор має право на пред'явлення позову на захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів. Таким правом, у передбачених законом випадках, наділені органи державного управління, підприємства, установи, організації і громадяни (статті 5, 121 ЦПК). Всі вони відповідно до статей 4, 5 ЦПК є заінтересованими особами.

Литература:
1. Конституція України. - Інститут Законодавства ВРУ, Київ, 1996.
2. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492
3. Гуревич М. А. Право на иск. - М.-Л., 1948. - С. 7-46.
4. Гурвич М. А. Учение об иске. - М.-Л., 1948. - С. 5.
5. Добровольский А А., Иванова С. А. Основные проблеми исковой формы защиты права.- М., 1979.- С. 17.
6. Клейнман А.Ф. Новейшие течения в науке гражданского процессуального права. - М., 1967.- С. 40.
7. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. Вид. друге, пере роб. та доп.- К.: Ін Юре, 2001. - С. 322-324.
8. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. - К.: Ін Юре, 2005. - С. 329.
9. Юдельсон К.С. Советский гражданский процесс. - М., 1965. - С. 199.