Злочинність

Содержание:
Вступ
1. Міжнародна злочинність
2. Стан злочинності в Україні
3. Комп'ютерна злочинність
Висновки
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Злочини міжнародного характеру в юридичній літературі називаються неоднаково: "міжнародні кримінальні злочини”, "кримінальні злочини міжнародного характеру”, "конвенційні злочини” і т.д.
Деякі із злочинів міжнародного характеру ще раніше аналізувались ученими як міжнародні, інші з’явилися тільки останнім часом, окремі модифікувалися, набули нових ознак.
Характерним для цих злочинів є те, що вони посягають на міждержавні інтереси, тобто мають міжнародний характер. Очевидним є те, що проти злочинів міжнародного характеру жодна держава світу не може самостійно вести боротьбу в силу особливостей цих протиправних діянь, що вчиняються на території різних країн. У багатьох випадках держави вже досягли згоди щодо співпраці у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру шляхом укладення відповідних міжнародно-правових договорів.
Було систематизовано та виділено чотири групи злочинів міжнародного характеру.
Перша – злочини, що завдають шкоди мирному співробітництву і нормальному здійсненню міждержавних відносин. До них автор відносить тероризм і близькі до цього злочину склади, такі, як захоплення літаків, незаконну радіотрансляцію тощо.
Друга група – це злочини, що завдають шкоди міжнародному економічному і соціально-культурному розвитку. До них віднесені злочини, що завдають шкоду навколишньому середовищу, злочини проти національно-культурної спадщини народів у найрізноманітніших формах, контрабанду і нелегальну еміграцію, розповсюдження і торгівлю наркотиками, підробку грошей і цінних паперів та деякі інші.
Третя група – це злочини, що завдають шкоди особі, приватній, державній власності і моральним цінностям. До них можна віднести торгівлю людьми, піратство, розповсюдження порнографії і деякі інші злочини, щодо яких є міжнародні конвенції і угоди.

Литература:
1. Айдаров И.И. О профилактиктической политике и ее роли в борьбе с преступностью//Вопросы борьбы с преступностью.-Вып.47.-М.,1988.-С.106-108.
2. Бандурка А.М., Давиденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. – Х.: Основа, 2003.
3. Батурин Ю.М. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. М. 2001. – 254с.
4. Беляев В.С. Безопасность в распределительных системах. М. 2000. – 363с.
5. Ведеев Д.В. Защита данных в компьютерных сетях. М. 2003. – 327с.
6. Игошев К.Е., Шмаров И.В. Социальные аспекты предупреждения правонарушений. – М., 1980
7. Костенко О.М. Організована злочинність: Юридична дефініція та модель протидії.// Проблеми боротьби з корупцією і організованою злочинністю.- Т.7.- К.,1998.
8. Лунеев В.В. Преступность в ХХ веке.Мировой криминологический анализ.-М.,1997.
9. Медведовский И.Д., Семьянов П.В. Атака через Internet. М. 2004. – 125с.
10. Фролова О.П. Злочинність і система кримінальних покарань. – Київ, 1997.