Юридична психологія

Содержание:
1. Правосвідомість, ознаки правосвідомості
2. Історичні погляди на природу злочинності
3. Методи психологічного впливу на засуджених
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Історія злочинності - це одна зі складових історії розвитку людського суспільства. Його соціальне й економічне перетворення завжди спричиняло зміну злочинності, якісне удосконалення способів і засобів вчинення злочинів.
Злочинність існувала в усі цивілізовані часи, змінюючись не лише від епохи до епохи, від країни до країни, а іноді від одного населеного пункту до іншого. І за чотири тисячоліття починався не один соціальний експеримент з метою профілактики злочинності. Іноді результати були вражаючими, причому найвідчутнішого зниження рівня злочинності домагалися режими, що гранично поневолюють, «зорганізовують» своїх громадян. Водночас суттєве ослаблення ідеологічних і соціальних бар'єрів супроводжувалося підвищенням рівня злочинності.
Історія існування злочинності тісно пов’язана з тривалістю історії людства на Землі. Так, вже в самих перших главах «Старого Заповіту», першої книги Мойсея, говориться про порушення першими людьми на Землі, Євою та Адамом, заборони їсти яблука в раю (глава 3), а потім в главі 4 – про вбивство, яке вчинив їх син Каїн (вбив брата Авеля). Як свідчить аналіз тексту – вбивство навмисне, із заздрощів.
В обох випадках покарання було невідворотним, суровим та послідовним. Що Бог сказав, те і вчинив: «І нині проклятий ти від землі, яка відвернула вуста свої прийняти кров брата твого від руки твоєї. Коли ти будеш обробляти землю, вона не стане більш давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і скитальцем на землі» .
Подальша історія показала, що люди продовжували вчиняти злочини. Частина із них здійснювала це неодноразово. Одночасно змінювались уявлення про злочинність та караність за неї. Те, що в одні епохи та стосовно до певних категорій людей вважалось злочинним, в інші - допускалось. Наприклад, заборонялось вбивство вільного громадянина Риму, але не каралось вбивство раба. В одні періоди заборонялось штучне переривання вагітності під страхом кримінального покарання, в інші це вважалось допустимим.
На питання, що ж таке злочин, чому він вчиняється і що робити з тим, хто це вчинив, здійснювали спроби відповідати ще у стародавньому світі філософи, політики, письменники та юристи. З часом ці питання видозмінились: чому вчиняються повторні злочини, що стоїть за множинністю цих суспільно небезпечних діянь?

Литература:
1. Алексеев А.И., Аргунова Ю.Н., Ванюшкин С.В. та ін.. Криминология: Учебник для юрид. вузов. — М. : ИНФРА-М-Норма, 1997. — 784 с.
2. Бедь В.В. Юридична психологія. – К., 2002. – 376 с.
3. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб., 2003. – 656 с.
4. Даньшин І.М., Голіна В.В., Кальман О.Г., Лисоєд О.В. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х.: Право, 2003. — 568 с.
5. Еникеев М. И. Юридическая психология: Учеб. для вузов. — М., 1999. —517с.
6. Зелинский А.Р. Рецидив преступлений: Структура, связи, прогнозирование. — Х.: Вища шк., 1980. — 151 с.
7. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія. – К., 2004. – 424 с.
8. Михайленко П.П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України: Статті, доповіді, рецензії: У 3. т. — К.: Генеза, 1999. — с. 275.
9. Розин В.М. Психология для юристов. — М.: Изд. дом «Форум», 1997. — 128 с.
10. Шнайдер Г.Й. Криминология / Пер. с нем.; Под общ. ред. и с предисл. Л. О. Иванова. М.: Издательская группа «Прогресс» – «Универс», 1994. – 502 с.
11. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва.– К.: Ін Юре, 1999. – 352 с.