Недобросовісна конкуренція

Содержание:
Вступ
1. Добросовісна та недобросовісна конкуренція
2. Основні форми прояву недобросовісної конкуренції
3. Захист від недобросовісної конкуренції в Україні
3.1. Нормативно-правова база захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції
3.2. Суб’єкти захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та їх діяльність
Висновки
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Якщо розглядати систему органів державного управління, то всі вони в тій чи іншій мірі покликані захищати конкуренцію в підприємницькій діяльності.
Президент України, Верховна Рада України та Кабінет міністрів України є центральними владними органами що визначають напрямки державної конкурентної політики в цілому та захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції зокрема.
На сучасному етапі можна виділити три основні ланки в системі органів державного управління, що здійснюють захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції:
1. Законодавча ланка.
2. Виконавча ланка.
3. Судова ланка.
Основною функцією законодавчої ланки є створення відповідного правового поля захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та контролю за діяльністю інших ланок в межах своїх повноважень.
В рамках Верховної Ради України створюються профільні комітети з окремих питань.
Але основний масив діяльності з даного питання припадає на виконавчу ланку. Саме вона виконує оперативне регулювання питань конкуренції.
Основне місце у виконавчій ланці належить Антимонопольному комітету України – центральному органу, що забезпечує захист від недобросовісної конкуренції.
Антимонопольний комітет має розгалужену систему своїх органів (територіальних відділень) у всіх регіонах України.
Міністерство юстиції України – бере участь у розробці законодавчих актів з питань захисту від недобросовісної конкуренції, координує законотворчу діяльність у цій сфері з іншими сферами законодавства та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу.
Міністерство внутрішніх справ України – здійснює заходи з попередження та викриття злочинів, пов'язаних з порушенням авторських і суміжних прав, бере участь у створенні та вдосконаленні необхідної для протидії цим порушенням законодавчої бази. Особливу увагу приділяє попередженню та викриттю фактів тиражування і розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення, а також фактів виробництва та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних виробників. У 2001 р. в структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю створені підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності - як у центральному апараті, так і на регіональному рівні. Проводить в усіх регіонах комплексні перевірки суб'єктів господарювання в частині дотримання ними вимог нормативно-правових актів, що регламентують оптову та роздрібну торгівлю примірниками аудіовізуальних творів і фонограм.

Литература:
1. Конституція України. –К.:Українська правнича фундація, 1996.
2. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. -№30.
3. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. // Урядовий кур”єр. -2001. -21 березня.
4. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р.
5. Андрощук Г. Закон на захисті добросовісної конкуренції // Голос України. – 1999. – 28 вересня.
6. Андрощук Г. Про юридичну дійсність у національному праві міжнародних договорів з охорони промислової власності // Предпринимательство, хазяйство, право. – 2000. -№ 9.
7. Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права// Підприємництво, господарство і право.-2001.-№7.
8. Державний комітет статистики України. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. – К., 2001.
9. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій.-К., 1996.
10. Красовська А. Український інститут промислової власності: перспективи та проблеми розвитку // Національна безпека і оборона. – 2001. - № 10.
11. Маців Х. Права інтелектуальної власності в Україні: захист торгових знаків та правозастосування // Українсько – європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – 2000.
12. Мельниченко О. Захист суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції: правові аспекти // Національна безпека і оборона. – 2001. -№ 10.
13. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. –К., 2001.
14. Охорона інтелектуальної власності: проблеми України та зарубіжний досвід // Національна безпека і оборона. – 2001. -№ 10.
15. Охрана промышленной собственности в Украине / Под. ред. А.Д. Святоцкого, В.Л. Петрова. – К., 1999.
16. Паладій М. Розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: здобутки та проблеми // Національна безпека і оборона. – 2001. -№ 10.
17. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України // Україна на порозі XXI століття: уроки реформ і стратегія розвитку. Матеріали наукової конференції. – К., 2001.
18. Романюк О. Захист авторських прав: панацея чи кийок? // День. – 2001. – 16 серпня.
19. Южанов И.А. Десять лет российским антимонопольным органам. Итоги и перпективы// Вестник МАП России.-2000.-№5.
20. Яцків Я. Забезпечення правового захисту інтелектуальної власності – одна з передумов вступу України до СОТ // Наука і суспільство. – 2001. - № 9 – 10.