Інтенсивна технологія вирощування ярої пшениці

Содержание:
Вступ
Розділ 1 Загальна характеристика господарства.
1.1 Короткі відомості про господарство
1.2 Грунтово-кліматичні умови.
1.3 Розміри і спеціалізація господарства.
Розділ 2 Господарсько-біологічна характеристика ярої пшениці
2.1 Народногосподарське значення культури
2.2 Ботанічна та біологічна характеристика ярої пшениці
Розділ 3 Практична технологія вирощування культури
3.1 Прогнозування і програмування врожаю
3.2 Місце в сівозміні
3.3 Основний обробіток ґрунту
3.4 Передпосівний обробіток ґрунту та гербіциди.
3.5 Система удобрення.
3.6 Сорти і гібриди.
3.7 Сівба
3.8 Догляд за посівами.
3.9 Збирання врожаю
3.10 Економічна ефективність вирощуваної культури.
3.11 Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування культури
3.12 Система інтенсивної технології
Висновки
Використана література

Фрагмент работы:
Серед найважливіших зернових культур пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.
Основне призначення пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових я культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В-І, В2 РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти — лізин, триптофан,-- валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізбдейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50 % загального вмісту білка. Це означає, наприклад, що при вмісті білка в зерні 14 % ми використовуємо його лише 7 %. Тому так важливо вирощувати високобілкову пшеницю. 400 — 500 г пшеничного хліба та хлібобулочних її виробів покриває близько третини «сіх потреб людини в їжі, половину потребу вуглеводах, третину ( 40 %) % у повноцінних білках, 50 – 60 % —у вітамінах групи В, 80 % - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40 % — у кальції.
Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у передньому 1 : 6 — 7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.
Пшеничний хліб відзначається високою калорійністю — в 1 кг його міститься 2000-2500 ккал, що свідчить про його високу поживність і як надійне джерело енергії.
Особливо якісні хліб та хлібобулочні вироби одержують із борошна сортів сильних пшениць, які належать до виду м'якої пшениці. За державним стандартом, зерно таких пшениць, які за класифікацією належать до вищого, першого та другого класів, містить відповідно 36, 32 і не менше 28 % сирої клейковини першої групи і має натуру не менше 755 г/л, скловидність — не нижче 60 %, а хлібопекарська сила борошна становить 280 і більше одиниць альвеографа. (о. а.).
Хліб з борошна сильних пшениць є не тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором, який поліпшує процеси травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування.
Сильні пшениці належать-до поліпшувачів слабких пшениць. Борошно сильних пшениць при домішуванні (25—ЗО %) до борошна слабких пшениць поліпшує його хлібопекарські властивості, завдяки чому хліб випікається високооб'ємним, пористим і якісним.
За високу якість зерна вирощування сильних пшениць стимулюється державою.
У виробництві досить поширена також група цінних пшениць, які за класифікаційною якістю належать до 3-го класу, їх зерно містить від 23 до 28 % сирої клейковини другої групи, а сила борошна нижче 280 о. а. (до 200 о. а.). З борошна цінних пшениць випікають хліб доброї якості, але воно не здатне поліпшувати борошно слабких пшениць.
Пшениці із вмістом у зерні менше 23 % (до 18 %) клейковини належать до 4-го класу і є найменш якісними за хлібопекарськими показниками, їх віднесено до слабких пшениць.
Сорти пшениці 5-го класу з вмістом у зерні сирої клейковини менше 18 % вирощують на корм худобі.
Зерно м'якої м'якозерної пшениці з низьким вмістом білка (9 - 11 %) і підвищеним — крохмалю використовується в кондитерській промисловості, зокрема для виготовлення тортів. Правда, в Україні цих сортів ще недостатньо.

Литература:
1. Агротехнический метод защиты растений (экологически безопасная защита растений)..- М.: ИВЦ "Маркетинг", Новосибирск: ООО Изд-во "ЮКЭА", 2000.- 336с.
2. Агрохімія / Карасюк І.М., Геркіял О.М., Господаренко Г.М. та інші / За ред. Карасюка І.М. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.
3. Аймов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. Підручник,1995. - 344 с.
4. Аксьонов Ігор Викторович. Практикум по землеробству.- Зап: ЗДУ, 2001.- 44с.
5. Алімов Д.М. (Алімов, Дмитро Миколайович) Технологія виробництва продукції рослинництва: Практикум: Навч. посіб. по підготов. молод. спец. з агроном. спец./ Д.М.Алімов, Ю.В.Шелестов.- К.: Вища школа, 1994.- 287с.
6. Базилинская М.В. Биоудобрения. - М.: Агропромиздат, 1989. - 212 с.
7. Бугай С.М. и др. Растениеводство.-К.: Высшая школа, І987. - 437 с.
8. Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л.Л., Глуздєєв В.Г., Круть В.М. і ін. - К., 1993. - 49 с.
9. Городній М.Г., Петренко М.І., Яворський О.Г. Основи землеробства і кормовиробництва. - К.: Вища школа, 1976. - 344 с.
10. Гулий В.В., Памужак Н.Г. Справочник по защите растений для фермеров. - Киев: Universitas, М.: Росагросервис, 1992. - 464 с.
11. Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи.- Л.: Колос, 1965. - 325 с.
12. Зберігання і переробка продукції рослинництва Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич. — К.: Мета, 2002.— 495 с
13. Землеробство з основами грунтознавства, агрохімії та агроекології: Навч. посіб. для підготов. фахівців в аграр. вузів ІІ-IV рівнів акредит. з напр. 1301 "Агрономія"/ Авт. М.Я.Бомба, Г.Т.Періг, С.М.Рижук та ін.- К.: Урожай, 2003.- 400с.
14. Казидуб Г.О., Єріна О.І. Основи сільськогосподарських знань. - К.: Вища школа, 1987. - 272 с.
15. Кеферов К.Н. Биологические основи растениеводства.- М.: Высшая школа, 1982. - 430 с.
16. Основы агрономии / М.Д. Атрошенко, Н.Д. Ковалев, А.В. Солошенко, Л.А. Корявец, Л.Г. Герасикова / Под ред. М.Д. Атрошенко. - М.: Колос, 1978. - 319 с.
17. Растениеводство / П.П. Вавилов, В.В. Гриценко, В.С. Кузнецов и др. / Под ред. П.П. Вавилова. - М.: Агропромиздат, 1986. - 512 с.
18. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур. Навчальний посібник. Вища школа, 1990.
19. Рослинництво: Підручник
О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.
20. Сайко В.Ф., Лобас М.Г., Яшовський І.В. і ін. Наукові основи ведення зернового господарства. - К.: Урожай, 1994. - 336 с.
21. Устойчивость земледелия: проблемы и пути решения / Сайко В.Ф., Малиенко А.М., Мазур Г.А. и др. - К.: Урожай, 1993. - 320 с.
22. Харченко Олег Васильович Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур.- Суми: Університетська книга, 1999.- 244с.
23. Ю.Бугай С.М., Савченко І.М. Рослинництво. -Вища школа. -К.; 1996.-342с.
24. Ярошенко Й.В. Краткий курс иммунитета растений к инфекционным заболеваниям. Харьков: Высшая школа, 1980. - 464 с

Примечание! Отсутствуют разделы 1.1.-1.3. Нужно подставлять свои данные!