Особливості використання прав інтелектуальній власності

Содержание:
Вступ
1. Правові особливості об’єктів інтелектуальної власності
1.1. Поняття та форми використання інтелектуальної власності
1.2. Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності
1.3. Розподіл прав на об'єкти права інтелектуальної власності між суб'єктами права
2. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання
2.1. Механізм комерціалізації інтелектуальної власності
2.2. Особливості використання прав на об'єкти промислової власності
3. Охорона прав інтелектуальної власності
3.1. Установи державної системи охорони інтелектуальної власності
3.2. Міжнародні установи охорони інтелектуальної власності
Висновки
Список використаної літератури

Фрагмент работы:
Інтелектуальна власність є складовою інтелектуального капіталу і набуває всіх притаманних йому ознак.
Інтелектуальний капітал у чистому вигляді – це створений або придбаний інтелектуальний продукт, що має вартісну оцінку, утримується підприємством (суб'єктом господарювання) з метою ймовірного одержання прибутку (додаткової вартості).
До інтелектуального капіталу належать продукт розумової праці, власного творчого пошуку. Інтелектуальний капітал – це знання, що можуть бути оцінені та перетворені в прибуток.
За формою власності інтелектуальний капітал може бути приватним, колективним та державним залежно від суб'єкта, який володіє, користується і розпоряджається результатом інтелектуальної творчої діяльності.
Що стосується приватної або колективної (група приватних осіб) форми власності, то зрозуміло, що мається на увазі, кому належить результат власного творчого пошуку, хто або скільки людей спрямовували свої зусилля на отримання кінцевого результату творчої діяльності.
До державної форми інтелектуальної власності належить продукт інтелектуальної праці, створений на замовлення державних органів влади за рахунок бюджетних коштів, або за традицією продукт інтелектуальної праці належить суб'єкту господарювання (підприємству, об'єднанню тощо). Інтелектуальний продукт, який утворений органами держави (місцевого самоврядування) – комунальна власність; Кабінетом Міністрів України, за наказами міністерств і відомств – загальнодержавна власність.
Використання інтелектуальної власності в господарській діяльності з економіко-фінансових позицій – це її комерціалізація, що виникає на умовах договірних відносин.
Саме комерціалізація інтелектуальної власності в умовах ринкових відносин вимагає розглядати її як товар і як капітал.
Як товар інтелектуальна власність розглядається як нематеріальний актив, що використовується в будь-яких господарських операціях.
Як капітал інтелектуальна власність розглядається з точки зору витрати капіталу на освіту або придбання підприємцем нематеріальних активів з метою його приросту.

Литература:
1. Конституція України. 28.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 р. // Голос України. – 2001. – 16 серп.
3. Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
4. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р. // Голос України. – 2002. – 9 серп.
5. Закон України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 16.05.2008 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2008.
6. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 червня 2000 р. № 1771-Ш із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2188-111 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8. – Ст. 37.
7. Закон України «Про податок на додаткову вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №21. – Ст. 156.
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про Державний департамент інтелектуальної власності» від 20.06.2000 № 997.
9. Постанова Державного комітету СРСР по науці і техніці від 19 листопада 1987 р. № 435 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР. – 1988. – № 5.
10. Про прибутковий податок. Декрет KM України від 26 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 77.
11. Господарський кодекс України від 01.03. 2009 – 184с.
12. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
13. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р./ Відомості Верховної Ради України . – 2001
14. Андрощук Г.О. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування. – К.: Парламентське вид-во, 2007.
15. Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності. – 2004 – 296 с.
16. Вінник О. М.: Господарське право: Підручник – К.: Атіка, 2005 – 624с.
17. Гаврись О.М. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницькій діяльності.. – Харків, 2004 – 640 с.
18. Гайворонський В. М. і Жушман В.П.: Господарське право України – Х.: Право, 2005 – 385с.
19. Гура Максим. Система правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності. – «ЮрГазета», № 7 (19), 8.04.2004.
20. Звіт Департаменту інтелектуальної власності за 2007 рік.
21. Кожарська І.Ю. Право промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки. – К: ЗАТ «Інститут інтелектуальної власності і права», 2006.
22. Офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності. – Режим доступу: http://www.wipo.int/
23. Офіційний сайт Європейської патентної організації. – Режим доступу: http://www.epo.org/
24. Цибульов П.М. Введення до інтелектуальної власності. – К.: «Державний інститут інтелектуальної власності», 2008.
25. Щербина В.С. Господарське право : Підручник – К.: Юрінком Інтер, 2006 – 480с.
26. Юровський Б.С. Матеріали семінару з авторського права. – Харків, 2002. – 27 трав.
27. Юрченко Олександр, к.ю.н. Современное состояние государственной системы прав интеллектуальной собственности в Украине: организационно-правовой аспект. – www.crime-research.ru , 25.10.2005