Основними тенденціями розвитку й використання сільскогосподарської техніки та устаткуваня є створення високопродуктивної техніки за рахунок збільшення ширини захвату і підвищення їхньої робочої швидкості та пропускної здатності; більш широке застосування самохідних і комбінованих машин і агрегатів; підвищення потужності тракторів ,самохідних машин і машинно-тракторних агрегатів; підвищення надійності машин і виготовлення технічних засобів, які б краще задовольняли агротехнічні й зоотехнічні вимоги та відповідали сучасним вимогам.
Ринкові відносини вимагають нового підходу до використання техніки та устаткування .Відповідно зростае роль спеціалістів технічного напряму, удосконалення методики викладання технічних дисциплін має велике значення.
Підготовка спеціалістів багато в чому залежить від педагогічної майстерності викладача. Викладач повинен знайти методичні прийоми і засоби навчання, щоб дати майбутнім спеціалістам знання,навички та певний досвід у сфері етики і моральних норм підприємницької діяльності, організації виробництва, що дуже важливо для створення цивілізованого ринкового середовища в Україні. Спеціаліст сьогодні повинен не тільки все знати, а й бути організатором керівником, технологом, бачити перспективу розвитку аграрного виробництва, вміти керувати колективом ,працювати з людьми. Цих якостей він набувае ще в студентські роки.

Відкрите заняття з елементами інтерактивного навчання з дисципліни "Технологія виробництва продукції рослинництва”

Тема: "Інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків на прикладі технології вирощування цукрових буряків адаптованої до грунтово-кліматичних умов Кіровоградської області”

Навчальна дисципліна - Механізація с-г виробництва
Тема заняття - «Механізація виробництва борошна»
Вид заняття - Лекція (інформаційно - повідомлювальна)
Тип заняття - Пояснювально - ілюстративна лекція
Методи навчання: Бесіда, пояснення, розповідь, демонстрування, поточний контроль знань..

Среди различных агроприемов, позволяющих повысить всхожесть и урожайность сельскохозяйственных культур, микроволновая технология по сравнению с другими методами стимуляции имеет ряд преимуществ: относительно низкая себестоимость, экологическая безопасность, что очень важно в наше время при большом давлении негативных антропогенных факторов, а также высокая экономическая эффективность. В последнее время значительно возрос интерес, как за рубежом, так и в нашей стране, к многократно подтвержденным фактам тесной взаимосвязи электромагнитного излучения в широком диапазоне изменения его параметров с функционированием растительных клеток.
Оценивая возможные механизмы воздействия МВП на биологические объекты, можно условно выделить несколько уровней — в зависимости от вызываемых воздействием явлений или процессов.

В світовій економіці проблеми, які пов'язані зі збільшенням виробництва продуктів харчування та підвищенням їх якості, займають одне з провідних місць.
Причини цього багатогранні. Серед основних - подальший ріст населення планети, збільшення споживання в найбільших за чисельністю країнах світу (Китай, Індія), збільшення виробництва біопалива із сільськогосподарської сировини. Все це відбувається на фоні збільшення природних аномалій, які, за висновками багатьох вчених, є проявами глобального потепління.
Не дивно, що в останні роки на світових ринках спостерігається дефіцит ряду сільськогосподарських культур і, звісно, зріст цін на продукти харчування. Всі ці негативні тенденції досягли таких масштабів, що в багатьох країнах світу ґрунтовно затурбувались питаннями продовольчої безпеки.

Розглядаються можливості державного регулювання та бачення стратегії розвитку агропромислового комплексу Одеського регіону.
Вступ. Агропромисловий комплекс — це взаємозв'язане функціонування різних галузей господарства країни, які мають загальну кінцеву мету — виробництво продуктів харчування та інших предметів споживання, що виготовляється із сільськогосподарської сировини [ 1 ].
Пріоритетність розвитку АПК в національній економіці обумовлюється виключною значимістю та незамінністю продукції, що виробляється цим комплексом, у життєзабезпеченні людини та суспільства, потребами відродження селянства як власника землі, носія моралі та національної культури.
У зв'язку з цим ключового значення нині набуває правильний вибір стратегії розвитку АПК країни та її регіонів, а також подальшого розвитку державно-управлінських інститутів, створення та запровадження ефективного механізму державного управління з метою забезпечення втілення цієї стратегії у життя.

Досліджується сучасний стан розвитку ринку агропромислової продукції, визначаються основні проблеми його функціонування та можливі перспективи розвитку.
Вступ. В аграрному секторі економіки почали відбуватися позитивні зрушення. За останні роки виробництво сільськогосподарської продукції збільшилось майже на чверть, незважаючи на дефіцит фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Продуктивність праці зросла майже у півтора рази.
Розвиток реформ і відносне збільшення виробництва сільськогосподарської продукції не супроводжувались адекватним формуванням внутрішнього аграрного ринку, створенням сприятливого ринкового середовища для функціонування сільського господарства. Не були задіяні ефективні механізми державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції, формування і наповнення товарними і фінансовими потоками ринкової інфраструктури.

Дається визначення ринку насіння зернових культур. Наведені особливості його формування і функціонування в сучасних ринкових умовах.
Вступ. Реформування АПК, розвиток ринкових відносин, необхідність підвищення ефективності функціонування сільського господарства та його конкурентоспроможності дали поштовх до підвищення зацікавленості ринком насіння зернових культур та насінництвом в цілому як прибуткового виду діяльності агровиробництва. Сучасному ринку насіння притаманний ряд властивостей, які необхідно враховувати при аналізі і прогнозуванні його розвитку, що і обумовлює необхідність чіткого визначення таких характерних рис.
Аналіз останніх досліджень. Питання формування ринку насіння зернових культур, значення його продукції для розвитку АПК розглядали такі вчені, як Бакай С, Зайцев О., Сергієчко О., Лобас М., Омельяненко Г., Пазій І., Шакієва А. [1-3].

Актуальність теми. В умовах реформування економічних відносин в Україні перспективи розвитку вівчарства першочергово пов'язані з підвищенням рентабельності галузі та конкурентоспроможності її продукції. Для забезпечення позитивних зрушень у вирішенні цієї проблеми, особливого значення має проведення комплексних заходів із покращення племінних і продуктивних якостей тварин, а також удосконалення прийомів селекційної роботи, спрямованих на підвищення ефективності галузі (В.Ф.Красота 1990; В.А. Мороз, 1996; П.І. Польська 1997; О.І. Сокол, 2000; И.В. Стариков, 2003).